Дацко Антон Володимирович

Дацко Антон Володимирович
Загальна інформація
Громадянство	Україна
Народження	24 травня 1983(1983-05-24) (41 рік) Буськ, Львівська область
Спорт
Країна	Україна
Вид спорту	Фехтування на візках
Дисципліна	шабля, рапіра
Спортивне звання	Майстер спорту України міжнародного класу
Тренери	Колесникова С. М.
Участь і здобутки
Паралімпійські ігри	Літні Паралімпійські ігри 2012 Літні Паралімпійські ігри 2016
Нагороди Спортивні медалі Представник  Україна Фехтування на візках Паралімпійські ігри Золото 2016 Ріо Шабля (чоловіки, категорія B) Срібло 2012 Лондон Індивідуальна рапіра (чоловіки, категорія B)
Дацко Антон Володимирович у Вікісховищі

Анто́н Володи́мирович Дацко́ (нар. 24 травня 1983, Буськ) — український фехтувальник на візках, майстер спорту України міжнародного класу[1], багаторазовий призер і переможець Чемпіонатів і Кубків України, Європи та Світу в особистих і командних змаганнях, срібний призер Літніх Паралімпійських ігор 2012 року, чемпіон Літніх Паралімпійських ігор 2016 року.

Займається у секції фехтування Львівського обласного центру «Інваспорт». Користується інвалідним візком.

Біографія

Антон Дацко в аеропорту «Бориспіль» після повернення з літніх Паралімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро

Дацко Антон Володимирович народився 24 травня 1983 року в місті Буськ, Львівської області. У 1990 році розпочав навчання у Буській ЗОШ 1-3 ступеня № 1, де навчався досить добре, і вчителям запам'ятався, як дуже активний, розумний та ввічливий учень. Ще в шкільному віці, хлопець зрозумів, що йому дуже подобається спорт, тому спробував себе у різних видах, але це були тимчасові захоплення. У віці 16 років (на той момент, Антон навчався в 11 класі) стався нещасний випадок: хлопець заліз на дерево, але не помітив ліній електропередач.[2][3]

Лікарі поставили діагноз — травма хребта грудного відділу, проте юнак не впав духом та повернувся до школи.

У 2000 році Антон закінчив школу.

Після закінчення школи хлопець хотів вступити до Кам'янець-Подільського планово-економічного технікум-інтернату на менеджера по туризму, але бажання не збіглися з реальністю, тому у 2001 році хлопець вступив у Самбірське училище-інтернат швейників. Обрати цей заклад допомогла мама, якій імпонувала думка, що Антон буде кравцем. Навчання успішно закінчив у 2003 році, після якого йому запропонували роботу на Львівському швейному підприємстві «Силует».

У 2013 році вступив до Гуманітарного інституту Миколаївського національного університету ім. Адмірала Макарова на заочну форму навчання, де навчається на тренера.

Бере участь у різноманітних заходах з пропагування спорту для дітей[4] та людей з інвалідністю, зокрема в рекреаційних іграх,[5] покращення інфраструктури міст з огляду на людей на візках[6] тощо.

Спортивна кар'єра

У 2000—2001 роках розпочалася спортивна кар'єра Антона, коли він взяв участь в рекреаційних іграх і таборі активної реабілітації.

Важливою подією у житті хлопця стало знайомство з тренером по фехтуванню на візках — Андрієм Віталійовичем Колесниковим.[7]

Антон почав займатися фехтування на візках з вересня 2003 року. Починаючи з 2011 року займав призові місця на всіх змаганнях, у яких брав участь. Станом на 2015 рік в Антона налічується більше сотні нагород.

Перемоги

• 2004 рік — перша нагорода, третє місце в категорії «В» на рапірі на відкритому чемпіонаті Польщі; участь в Етапі Кубка Світу в Варшаві (Польща).
• Травень 2005 року — Етап кубку Світу в Лонато (Італія), де увійшов у вісімку найкращих.
• Листопад 2005 року — третє місце в категорії «В» на рапірі на Чемпіонаті Європи.
• Січень 2008 року — друге місце в категорії «В» на рапірі на Етапі Кубку Світу в Мальхові (Німеччина).
• 2010 рік — перше місце в категорії «В» на рапірі на Етапі Кубка Світу в Егері (Угорщина); друге місце на Чемпіонаті Світу в Парижі (Франція).
• 2011 рік — Антон виборов титул Чемпіона Європи по шаблі в Шефілді (Англія) і Чемпіона Світу по рапірі і шаблі в Катані (Італія); стає переможцем в Кубку Світу по шаблі в категорії «В».
• 2012 рік — друге місце в категорії «В» на рапірі на Паралімпійських Іграх в Лондоні (Англія); виборов Кубок Світу по рапірі в категорії «В». Став заслуженим майстром спорту з фехтування на візках.
• 2013 рік — Антон стає Чемпіоном Світу в команді на шаблі в Будапешті (Угорщина), разом з Андрієм Демчуком і Вадимом Цедриком; виборов Кубок Світу по рапірі в категорія «В».
• 2014 рік — Чемпіонат Європи в Страсбурзі (Франція): перше місце в категорії «В» на рапірі, перше місце на шаблі; перше місце на командній шаблі. Антон виграв Гран-Прі Гонконгу-2014 з фехтування на візках.
• 2015 рік –  Чемпіонат Світу Егер (Угорщина): перше місце в командній шаблі; друге місце на рапірі в категорія «В».
• 2016 рік — перше місце на Літніх Паралімпійських іграх 2016 у Ріо-де-Жанейро (Бразилія),[8] найкращий спортсмен IWAS у своїй категорії за підсумками року.[9]
• 2017 рік — перше місце на етапі Чемпіонату Світу в Егері (Угорщина); перше місце на етапі Кубку світу з фехтування на візках у Пізі (Італія);[10] друге місце на Чемпіонаті світу серед рапіристів (категорія В) в Римі (Італія),[11] поступившись британцю Дімітрі Кутя,[12] і третє місце в командних змаганнях, завдяки чому збірна України потрапила в трійку найкращих на чемпіонаті.[13]

Улюблені цитати спортсмена

Шлях і ціль — є одно!

Життя є дуже складним, щоб ставитися  до нього серйозно.

Спаси себе самого, і навколо тебе спасуться тисячі!   

Див. також

• Список паралімпійських чемпіонів України
• Україна на літніх Паралімпійських іграх 2012
• Україна на літніх Паралімпійських іграх 2016

Примітки

1. Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012^[недоступне посилання з липня 2019] на сайті Національного комітету спорту інвалідів України
2. «Що було далі — досі не можу згадати, але прокинувся уже на землі з переломом хребта. Ніг не відчував». Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
3. Антон Дацко // The Ukrainians. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
4. Zaxid.net. Паралімпійці Антон Дацко та Наталія Морквич провели натхненну зустріч з львів'янами. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
5. У Львові вдруге відбулись рекреаційні ігри «Крок до олімпу» | Громадський простір. www.prostir.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
6. Місто бар’єрів. Як почувається у Львові людина на візку. tvoemisto.tv. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
7. Ю. Ю. Нікітенко-Рожко. Колесников Андрій Віталійович. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015. // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
8. Україна завоювала 20-е золото Паралімпіади-2016. Спорт (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
9. World Cup Winner B: 2016. iwas.ophardt.online (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
10. Бущанин Антон Дацко здобув золото на етапі кубка світу з фехтування на візках | Буське Радіо. www.buskeradio.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
11. Надія, Богданівна. Антон Дацко здобув срібло на Чемпіонаті світу з фехтування в Італії | Буський медійний портал. vbusk.com (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
12. IWAS Wheelchair Fencing World Championships 2017. www.worldfencing2017.it. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
13. Національна паралімпійська збірна з фехтування на візках - у трійці найкращих за результатами чемпіонату світу | Міністерство молоді та спорту України. dsmsu.gov.ua. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.

Посилання

• ТСН (24 серпня 2017), Паралімпієць Антон Дацко розповів про силу духу українських спортсменів, процитовано 31 січня 2018
• Zaxid.net. Чемпіонська історія фехтувальника на візку Антона Дацка. ZAXID.NET. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
• Цюпка, Леся (27 листопада 2017). Книжково-ілюстраційна виставка «Антон Дацко – гордість України». Буська центральна районна бібліотека імені Івана Котляревського. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.