Данґо

Данґо
Походження Японія
Необхідні компонентирисове борошно
Приготування мітарасі данго

Данґо (яп. 団子) або оданґо (яп. お団子) — японські кульки мочі на паличці, зазвичай подаються із соусом.

Значення

Дослідник української та японської міфології Хіросі Катаока стверджує, що це спеціальна їжа для душ померлих. В останній день Бону готували так звані прощальні галушки «данґо», що повинні були підтримати силу духу предків поверненням у «той» світ.[1]

Види данґ

Існує декілька[2] різновидів данґ, частина з котрих названа у честь приправ, що йдуть до нього:

  • Ан-данґо включає в себе анко, пасту з червоної квасолі.
  • Боччян данґо — триколірне данго, частини якого фарбуються червоною квасолею, яйцем і зеленим чаєм.
  • Ґома данґо посипається насінням кунжуту.
  • Кінако данґо містить соєве борошно.
  • Куші данґо — данґо, насаджене на шомпол.
  • Мітараші — данґо, покрите сиропом, який складається з соєвого соусу, цукру і крохмалю.
  • Саса данґо — традиційне данґо префектури Ніїґата, завернуте в сасу — різновид бамбука. Існує два види саса данґо — онна данґо (дослівно «жіноче данґо»), наповнене анком, і отоко данґо (дослівно «чоловіче данґо»).
  • Теппан-які — данґо, приготоване способом теппан-які.
  • Чічі данґо має трішки солодкий смак і вживається як десерт.
  • Чяданґо[3] — данґо ароматизоване зеленим чаєм, може посипатись його листочками.
  • Ханамі данґо — також триколірне данґо. Зазвичай виготовляється у сезон цвітіння сакури і вживається на свята милування сакурою.
  • Цукімі данґо готують і їдять на честь свята милування місяцем.

Галерея

Примітки

  1. Художня модифікація предків в українському та японському фольклорі. otherreferats.allbest.ru. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 14 травня 2022.
  2. Обзор видов данго с ингредиентами и способами приготовления. [Архівовано 20 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Wagashi: Chadango and Minazuki | Kyoto Foodie: Where and what to eat in Kyoto [Архівовано 24 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання