Данилов Едуард Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Данилов.
Ф
Едуард Данилов
Едуард Данилов
Едуард Данилов
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Іванович
Данилов
Народження 1 січня 1930(1930-01-01)
  РРФСР
Смерть 22 квітня 1994(1994-04-22) (64 роки)
  Москва, Росія
Громадянство СРСР, Росія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР «Динамо» (М)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1951—1952 СРСР команда м. Калінін 1 (0)
1952 СРСР ВПС ? (?)
1953 СРСР МВО ? (?)
1953 СРСР «Авангард» (Ч) ? (?)
1954—1958 СРСР «Буревісник»/«Молдова» 105 (35)
1959 СРСР «Крила Рад» (К) 9 (0)
1960 СРСР «Чорноморець» (Од) 20 (3)
1961 СРСР «Труд» (Н) ? (1)
1962 СРСР «Торпедо» (Вл) 15 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1966
1967—1968
1970
1972—1976
1978—1979
1983
1984
1987
1988
1990—1991
1994 		СРСР «Старт» (Ангарськ)
СРСР «Дружба» (М)
СРСР «Спартак» (ЙО)
СРСР «Локомотив» (К)
СРСР Волга (К)
СРСР «Шинник»
СРСР «Колхозчі» (А)
СРСР «Заря» (Б)
СРСР «Прогрес» (Бійськ)
СРСР «Мерв»
Росія «Автомобіліст» (Н)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Едуард Іванович Данилов (рос. Эдуард Иванович Данилов нар. 1 січня 1930, РРФСР — пом. 22 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський футболіст, нападник, футбольний тренер.

Клубна кар'єра

Вихованець московського «Динамо». Виступав на позиції нападника. У 1951 році дебютував у складі команди міста Калініна. Вже через рік, пробившись з калінінцями у Вищу лігу, опинився в класі А. Але тренери не дуже довіряли молодому гравцеві, і виступав він тільки за дубль клубу. Влітку наступного року перейшов до ВПС (Москва), але вже через рік повернувся до попередньої команди, яка тепер виступала під назвою МВО (Москва). Після цього виступав у челябінському «Авангарді». У 1954 році перейшов до кишиневського «Буревісника», але повноцінний дебют Данилова у вищому радянському дивізіоні відбувся в 1956 році. У першому сезоні на його рахунку 8 голів у 18 матчах. Це був другий бомбардирський результат в команді після Віталія Вацкевича, який забив на м'яч більше. Після цього захищав кольори «Крил Рад» (Куйбишев), «Чорноморця» (Одеса) та «Труду» (Ногінськ). Завершив кар'єру гравця в 1962 році у владимирському «Трактор».

Тренерська діяльність

А вже через рік Данилов став тренером «Салюта» з Каменська-Уральського. У 1966 році очолив друголіговий «Старт» (Ангарськ). Після цього очолював друголігові клуби «Дружба» (Майкоп), «Спартак» (Йошкар-Ола), «Локомотив» (Калуга) та Волга (Калінін). У 1980 році був запрошений до тренерського штабу дніпропетровського «Дніпра», де допомагав тренувати гравців[1]. У 1981 році був призначений на посаду технічного директора «Шинника» (Ярославль), а в 1983 році зайняв посаду головного тренера клубу. У 1984 році очолив «Колхозчі» (Ашгабат), в 1987 році — «Заря» (Бєльці), в 1988 році — «Прогрес» (Бійськ). У 1989 році працював начальником команди «Сатурн» (Рибінськ). З 1990 по 1991 рік очолював «Мерв».

Помер 24 травня 1994 року. На той момент Данилов був головним тренером «Автомобіліста» з підмосковного Ногінська.

Досягнення

Як гравця

«Буревісник» (Кишинів)

Примітки

  1. ↑ Тренера Дніпра / Ранжування й рейтингування. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 3 січня 2018.

Посилання