Має італійське походження. І. Й. Даллаква народився за кордоном, по одній версії у Іспанії, за іншою — у Неаполітанському королівстві. Навчався зодчеству у Італії. З 1832 року працює у Одесі, займається проєктуванням шляхопровідів. З 1839 року працював архітектором IV частини міста (Молдованки), відповідно займався проектуванням простих одноповерхових будівель—особняків для не самих заможних верств населення. Також впродовж 1834–1844 працював міським землеміром у Одеському будівельному комітеті. У 1845 році перейшов на посаду архітектора — I-ї частини міста (найбільш заможної), до якої входила північна половина центру Одеси і займав цю посаду до 1860 року, таким чином рівень проектів Даллакви став більш високим, він проєктує житлові будинки у 2–3 поверхи з вишуканим оздобленням.[1].
Творчій доробок
Більшість будинків І. Й. Даллакви зруйнована або кардинально перебудована, без суттєвих змін залишилися лише одиничні споруди.
Перелік вагомих робіт
Будинок Євтіхія Сафонова, 1843 р., Єлісаветинська вул., 7[2]. Пам'ятка історії № 260-Од[3] (пізніше перебудований із зміною фасаду і надбудований третім поверхом)
Склад Пена Вайцмана, 1844 р., Єврейська вул., 13[4] (пізніше перебудований під житло без зміни фасаду. Після ДСВ надбудований третім поверхом)
Будинок Едуарда Шейнса, 1844 р., Військовий узв., 22[5] (пізніше перебудований із повною зміною фасаду)
Будинок Івана Шумара, 1844 р., Поштова вул., 27–29 (не зберігся)
Будинок Фелікса Ількевича, 1844 р., вул. Дерибасівська, 1[6]. Пам'ятка архітектури № 222-Од[3] (пізніше перебудований із повною зміною фасаду)
Будинок Ємельяна Кристофоровича, 1845 р., Карантинна вул., 17[7] (пізніше перебудований із повною зміною фасаду)
Будинок Д. і Г. Гертопан, 1845 р., Рішельєвська вул., 34[8] (не зберігся)
Надбудова другого поверху будинку Василя Ксеніса, 1846 р., Пушкінська вул., 21[9] (не зберігся)
Два флігелі Дмитра К. Коколанні, 1846 р., вул. Велика Арнаутська, 95[10] (збереженість невідома)
Будинок Петра Казанського, 1846 р., Маразліївська вул., 44[11]. Пам'ятка архітектури № 456-Од[3] (пізніше перебудований із повною зміною фасаду і надбудований третім поверхом)
Будинок Варвари Станіславовни Хоперської, 1846 р., Софіївська вул., 14[12] (пізніше перебудований із повною зміною фасаду і добудовою крил)
Будинок Філіпа Бутенко, 1847 р., вул. Пастера, 18[13]. Пам'ятка архітектури № 623-Од[3] (пізніше увійшов до складу більшого триповерхового будинку з втратою первісного оздоблення)
Склад у тилу подвір'я Є. Лісовської, 1847 р., Канатна вул., 22 (не зберігся)
Будинок Едуарда Шейнса, проект: 1847 р. Будівництво, 1848 р., пров. Маяковського, 2[14] (перебудований із повною зміною фасаду і надбудований кількома поверхами у 2010-х рр.)
Склад у другому подвір'ї Жозефіни Фраполлі, 1848 р., вул. Буніна, 3[15] (пізніше перебудований у житло із повною зміною фасаду)
Склад спадкоємців Готліба Брауна, 1848 р., вул. Осипова, 2[16] (пізніше перебудований із зміною фасаду і надбудований третім поверхом)
Два будинки і тильний флігель Корнея Бодаревського, 1848 р., Воронцовський пров., 6[17] (зберігся лише східний будинок)
Будинок—вставка Марії і Миколи Мімі, 1848 р., Преображенська вул., 42[18] (фасад змінено у 2010-х роках)
Будинок Бернарда Абрамсона, 1848 р., вул. Буніна, 19[19]. Пам'ятка архітектури № 2-Од[3] (пізніше перебудований із зміною фасаду і надбудований третім поверхом)
Будинок Феодосія Цікаліоті, 1849 р., пров. Віце-Адмірала Жукова, 5[20] (не зберігся)
Два фасадних флігеля Карла Томазіні, 1849 р., Грецьцка вул., 30[21] (пізніше увійшли до складу триповерхового будинку з втратою первісного оздоблення)
1- та 2-поверхові будинки Станіслава і Аграфії Хонських, 1849 р., вул. Буніна, 2[22][23] (пізніше двоповерховий будинок був надбудований третім поверхом без зміни первісного оздоблення)
Будинок Станіслава і Аграфії Хонських, 1849 р., Канатна вул., 18[24]. Пам'ятка архітектури № 293-Од[3] (перебудований із повною зміною фасаду і надбудований поверхом і вежою)
Будинок Олімпіади Гросул-Толстої, 1849 р., Військовий узв., 10[25] (не зберігся)
Будинок Георгія Завацького, 1849 р., Троїцька вул., 52[26][1]. Пам'ятка архітектури 873-Од[3]
Будинки Андрія Лупарьова, 1851 р., Олександрівський просп., 22 і пров. Нечипуренка, 15[27][28][1]. Пам'ятка архітектури 873-Од[3]
Будинок Ноя Райхенберга, 1855 р., пров. Ніни Онілової, 6[29]
Огорожа Миколаївської церкви на Приморській вулиці, 1860 р.[30]
громадські споруди
Приходське училище Римсько-католицької церкви, 1849 р., вул. Буніна, 23. Пам'ятка архітектури № 117-Од[3]
.jpg)
