|
Дакарбазин
Дакарбазин (лат. Dacarbazinum, англ. Dacarbazine) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є похідним триазену та одночасно структурним аналогом пуринових основ[1][2] Дакарбазин застосовується виключно внутрішньовенно.[3][4] Дакарбазин уперше запатентований у США в 1970 році під назвою «імідазол-карбоксамін»[5], та вперше схвалений FDA для клінічного застосування в 1975 році.[4] Фармакологічні властивостіДакарбазин — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є похідним триазену та одночасно структурним аналогом пуринових основ. Механізм дії препарату полягає у дії препарату на ДНК клітин злоякісних пухлин шляхом алкілювання та метилювання, що призводить до порушення структури ДНК в пухлинних клітинах, зупинки мітозу пухлинних клітин, гальмування росту пухлини, а в кінцевому підсумку — до апоптозу пухлинних клітин; одночасно як аналог пуринових основ призводить до порушення синтезу ДНК в пухлинних клітинах.[1][3][4] Дакарбазин застосовують у лікуванні злоякісної метастатичної меланоми, тривалий час він був єдиним ефективним хіміотерапевтичним засобом для лікування цієї злоякісної пухлини[6], і монотерапія препаратом вважалась ефективною у 20—25 % пацієнтів[7][8], проте подальші дослідження виявили, що монотерапія дакарбазином є малоефективною (10 % ефективності застосування монотерапії[5][6]), тому препарат застосовується переважно в комбінації з іншими протипухлинними препаратами, зокрема цисплатином, кармустином, тамоксифеном, вінбластином, блеоміцином, ломустином, фотемустином.[7][8] Дакарбазин також застосовується при лімфогранулематозі[4][9] та саркомі м'яких тканин (окрім мезотеліоми та саркоми Капоші).[1][10][11] Дакарбазин, згідно досліджень на експериментальних тваринах, є потенційно тератогенним та мутагенним препаратом, хоча при його застосуванні не доведено збільшення числа вроджених вад та мертвонароджень, а також самовільного переривання вагітності.[2] ФармакокінетикаДакарбазин швидко розподіляється в організмі після внутрішньовенної ін'єкції, біодоступність препарату становить 100 %. Максимальна концентрація препарату в крові досягається відразу ж після внутрішньовенного введення. Дакарбазин погано зв'язується з білками плазми крові. Дакарбазин погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проходить через плацентарний бар'єр, даних за виділення препарату в грудне молоко немає. Метаболізується препарат у печінці із утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. Виводиться дакарбазин із організму із сечею переважно у незміненому вигляді, частково у вигляді метаболітів. Виведення препарату двофазне, період напіввиведення дакарбазину в першій фазі становить 19 хвилин, в кінцевій фазі становить 5 годин, при порушенні функції печінки або нирок цей час значно збільшується.[1][3][4] Покази до застосування
Дакарбазин застосовують для лікування злоякісної метастазуючої меланоми, а також у комбінованій терапії лімфогранулематозу та саркомі м'яких тканин (окрім мезотеліоми та саркоми Капоші).[1][3] Побічна діяПри застосуванні дакарбазину спостерігаються наступні побічні ефекти[1][3]:
ПротипоказиДакарбазин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вираженому пригніченні функції кісткового мозку, вираженій лейкопенії або або тромбоцитопенії, вагітності та годуванні грудьми, вираженій печінковій або нирковій недостатності.[1][3] Форми випускуДакарбазин випускається у вигляді ліофілізату для приготування розчину для внутрішньовенних інфузій у флаконах по 0,1; 0,2; 0,5 та 1 г.[12] Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
