Дагомба
Даго́мба (самоназва: дагбамба, тж. нґвана) — народ гур у Західному Судані (Західна Африка). Розселення і чисельністьДагомба проживають на півночі Гани в околицях міста Єнді в міжріччі Біла Вольта-Оті. Адміністративно це переважно Північна область країни. Загальна чисельність — 655 700 чол. (2000). Мова і релігіяМова дагомба — дагбані підгрупи гур нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім'ї. Писемність — на основі латинської графіки (з поч. ХХ ст.). Чимало людей дагомба дотримуються традиційних культів (анімізм і культ предків), частина — мусульмани-суніти; є також християни (протестанти і католики). ІсторіяСтратифіковане ранньокласове суспільство сформувалося в дагомба в доколоніальний період. В XV ст. дагомба створили ранньодержавне утворення Дагомба з осередком в Єнді, на чолі якого стояв вождь і рада старійшин з місцевих вождів. У 1745—1874 рр. королівство Дагомба перебувало в залежності від Конфедерації Ашанті. З кін. XIX ст. у складі британської колонії Золотий берег. З 1957 року — в незалежній Гані. Господарство і суспільствоОсновні традиційні заняття — тропічне ручне, переважно підсічно-вогневе землеробство (ямс, просо, сорго, рис, кукурудза, фоніо, арахіс, бобові) і скотарство. Серед ремесел розвитку набули ковальство, гончарство, ткацтво, плетіння, різьблення на дереві. Мисливство, рибальство і збирання плодів поширені в окремих групах, в цілому носять підсобний характер. Основу соціальної організації складає сільська громада, зберігаються великі родини, патрилінійні роди. Матеріальна і духовна культураЖивуть дагомба в круглих глиняних хатинах з конічним верхом із соломи. Традиційні поселення — згруповані в одному місці хатини. Національний чоловічий костюм — довгі смугасті сорочки з короткими рукавами; у жінок — обернута навколо стегон тканина і накидка на плечі. У раціоні переважають продукти землеробства (каші, варені і печені ямс, боби тощо). Вірування пов'язані з магією, культом предків і поклонінням матінці-Землі, для справляння культу якої існували спеціальні жерці (тенгдана). Розвинутий музичний і усний фольклор. Джерела, посилання і література
|