Давидюк Олександр Олександрович

Давидюк Олександр Олександрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження21 грудня 1984(1984-12-21)
Заріччя, Володимир-Волинський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Смерть13 серпня 2014(2014-08-13) (29 років)
Новоганнівка, Краснодонський район, Луганська область, Україна
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 51 ОМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Давидюк.

Олекса́ндр Олекса́ндрович Давидю́к (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився Олександр Давидюк 21 грудня 1984 року в селі Заріччя Володимир-Волинського району. Виріс Олександр у багатодітній родині, у якій, крім нього, було ще шестеро братів та сестер.[1] Призваний до збройних сил за мобілізацією, служив у 51-ї механізованій бригаді. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії. У ніч з 12 на 13 серпня під час спільної бойової операції з батальйоном «Айдар» боєць загинув під час обстрілу з мінометів позицій українських збройних сил у Краснодонському районі Луганської області. У цьому бою загинуло 19 бійців «Айдару» та 51-ї бригади.[2]

Удома у загиблого бійця залишились мати та шестеро братів і сестер.[1]

Похований Олександр Давидюк на кладовищі у рідному селі Заріччя.

Нагороди та вшанування

  • 28 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 6, місце 30.
  • Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3].
  • нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
  • 20 листопада 2020 року на фасаді Володимир-Волинської ЗОШ № 1 відкрито меморіальну дошку його честі

Примітки

  1. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 6 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 6 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав 24 рази… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.