Гіршман Михайло Мойсейович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гіршман.
Гіршман Михайло Мойсейович
Народився20 жовтня 1937(1937-10-20)
Біра, СРСР
Помер17 травня 2015(2015-05-17) (77 років)
Донецьк, Україна
КраїнаСРСР СРСР → Україна Україна
Національністьєврей
Діяльністьфілолог
Alma materКазанський університет
Галузьлітературознавство
ЗакладДонНУ
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Відомі учніРоман Мних
Відомий завдяки:один із засновників Донецької філологічної школи

Михайло Мойсейович Гіршман (20 жовтня 1937, Біра, СРСР — 17 травня 2015, Донецьк, Україна) — український літературознавець, професор кафедри теорії літератури Донецького національного університету, один із засновників Донецької філологічної школи. Автор робіт, присвячених дослідженню літературного стилю, цілісності літературного твору, ритму художньої прози.

Біографічні відомості

Народився 20 жовтня 1937 року в поселенні Біра Хабаровського краю. У 1959 р. закінчив історико-філологічний факультет Казанського університету. Працював вчителем школи-інтернату № 3 селища Залісний Татарської АРСР. З 1966 р. — робота на кафедрі теорії літератури та художньої культури Донецького державного університету: з 1989 р. — професор, у 1990–2005 рр. — завідувач кафедри. У 2001 р. — присвоєно звання Заслуженого професора Донецького національного університету.

Кандидатську дисертацію на тему «Основні тенденції ритміко-інтонаційного розвитку російського вірша» захистив у 1965 р.; докторську дисертацію на тему «Ритм художньої прози і цілісність прозового літературного твору» — у 1978. Під керівництвом професора Гіршмана М. М. захищено 36 кандидатських та 3 докторські дисертації.

Тематика досліджень

Михайло Мойсейович Гіршман — автор 3 монографій, численних посібників та більше 200 публікацій у періодичних наукових виданнях. Численні статті вченого пов'язані з розумінням літератури як форми комунікації. З цієї позиції літературознавець аналізує творчість Пушкіна як єдине ціле, розглядає творчий діалог Ф.Тютчева та Володимира Соловйова, концепцію Бахтіна і поняття «літературний твір». Спектр наукових інтересів вченого широкий: від вивчення ритму вірша і прози як необхідної умови побудови цілісності до філософського осмислення твору як діалогу і події (у значенні, яке вкладав у це поняття М.Бахтін). Здійснив вагомий внесок у вивчення природи літературного твору, розробив теорію художньої цілісності. Обґрунтував оригінальну концепцію ритміки художньої прози у зіставленні з ритмікою вірша, згідно з якою у прозі, як і в поезії, неминуче діють ритмічні закономірності, проте складніші та більш варіативні. Керує комплексною темою НДР з вивчення проблем художньої цілісності.

Михайло Мойсейович Гіршман — член Міжнародної Академії наук педагогічної освіти. Був відповідальним редактором збірників наукових робот і матеріалів міжнародних конференцій. З 1999 року — відповідальний редактор «Літературознавчого збірника»[1] [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.], внесеного до Переліку наукових фахових видань України № 4 (Бюл. ВАК України № 2, 2000). Учасник та організатор численних конференції у сфері літературознавства, культурології, естетики, іудаїстики.

Праці

  1. Анализ поэтических произведений А. С. Пушкина, М. Ю. Лермонтова,Ф. И. Тютчева: Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. № 2101: #«Рус. яз. и лит.» — М: Высш. шк., 1981. — 111 с. (Текст: Анализ поэтических произведений А. С. Пушкина, М. Ю. Лермонтова, Ф. И. Тютчева (фрагменты)). [Архівовано 6 вересня 2012 у Wayback Machine.]
  2. Архитектоника бытия-общения — ритмическая композиция стихотворного текста — невозможное, но несомненное совершенство поэзии // Анализ одного стихотворения. «О чем ты воешь, ветр ночной?..» Тверь, 2001. (Текст: Архитектоника бытия-общения — ритмическая композиция стихотворного текста — невозможное, но несомненное совершенство поэзии. [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.])
  3. Еврейская и христианская интерпретации Библии в поздней античности. М., 2002.
  4. Литературное произведение. Теория и практика анализа: Учеб. Пособие для вузов. — М.: Высш. шк., 1991. — 160 с.
  5. Литературное произведение: Теория художественной целостности / Донецкий нац. ун-т. — М.: Языки славянской культуры, 2002. — 528 с.
  6. О ритмической композиции стихотворения С. Гандлевского «Всё громко тикает. Под спичечные марши…» // Третье литературоведение. Материалы филолого-методологического семинара (2007–2008) / Под ред. Б. В. Орехова и С. С. Шаулова. — Уфа: Вагант, 2009. — С. 138–145 (Текст: О ритмической композиции стихотворения С. Гандлевского «Всё громко тикает. Под спичечные марши…» [Архівовано 28 листопада 2012 у WebCite]).
  7. Очерки философии и филологии диалога. — Донецк, ДонНУ. 2007. — 70 с.
  8. Проблемы целостного анализа художественной прозы (Ритмическая организация прозаического художественного целого): Учеб. пособие. — Донецк, 1973. — 45 с.
  9. Ритм художественной прозы: Монография. — М.: Сов. писатель, 1982. — 367 с.
  10. Целостный анализ художественных произведений: Пособие по спецкурсу / М. М. Гиршман, Р. Т. Громяк. — Донецк, 1970. — 117 с. (Друге доповнене видання — 2007 р.).

Посилання