|
Гірничий комбайн    Гірничий комбайн — комбінована гірнича машина, яка виконує операції відділення від масиву корисної копалини, породи (чи того й того разом) та навантаження їх на транспортні засоби. Основними частинами гірничих комбайнів є барові, шнекові або інші робочі органи. Перший у світі гірничий комбайн був створений Олександром Бахмутським у 1932 році в місті Сокологірськ (до 2024 року — Первома́йськ), Луганська область. Загальний описДля проведення гірничих виробок використовується прохідницький комбайн, а для виймання корисної копалини — комбайн видобувний. К. г. поділяють на флангові, які застосовуються в довгих очисних вибоях на пологих і крутих пластах, і фронтальні — в коротких очисних і підготовчих вибоях на пластах з кутом падіння до 8-10о. Флангові комбайни — машини циклічної дії; рухаються вздовж вибою по ґрунту або рамі вибійного конвеєра і послідовно виймають смуги корисної копалини. У залежності від ширини останніх розрізняють такі флангові К. г.:
Сучасні шахти оснащуються, як правило, вузькозахопними очисними К. г., що дають змогу здійснювати безстоякову підтримку покрівлі біля грудей вибою, використовувати пересувні вибійні конвеєри і пересувне механізоване кріплення. До основних переваг комбайнів (у порівнянні з буропідривною виїмкою) належать: скорочення числа і тривалості, підвищення інтенсивності виконання операцій гірничих робіт, полегшення праці робітників, підвищення її продуктивності й безпеки та ін. Застосування К. г. для проходки дає змогу поліпшити якість робіт, значно підвищує швидкість проходження, забезпечує стабільну форму і розміри виробок, підвищує їхню стійкість, скорочує обсяги породи, яка виймається, трудові й матеріальні витрати на кріплення і перекріплення, полегшує встановлення стандартного кріплення. Див. також
Література
|