Гімро Ігор Георгійович

Ф
Ігор Гімро
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Георгійович Гімро
Народження 4 червня 1957(1957-06-04) (67 років)
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ-17 (Томськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976—1978 СРСР «Торпедо» (Т) 111 (14)
1979 СРСР «Кузбас» 42 (3)
1980—1981 СРСР СКА (Од) 64 (4)
1982—1986 СРСР «Металург» (З) 193 (24)
1987—1989 СРСР «Колос» (Н) 101 (10)
1989—1991 НДР «Фельтен 90» ? (?)
1991—1992 Німеччина «Герта» (Ц) 38 (5)
1992—1994 Німеччина «Оптик» (Р) 70 (5)
1995—1999 Німеччина «Шварц-Рот» (Н) 54 (1)
1999—2000 Україна «Віктор» (З) 18 (0)
2000—2001 Україна «СДЮШОР-Металург» 3 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2007—2008 Україна «Металург-2» (З)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Георгійович Гімро (нар. 4 червня 1957) — радянський та український футболіст, півзахисник, по завершенні кар'єри — футбольний тренер.

Життєпис

Вихованець томського футболу, тренер — Микола Павлович Юров[1]. Дорослу кар'єру розпочав у 1976 році в складі томського «Торпедо» у другій лізі, провів у команді три сезони й зіграв понад 100 матчів. У 1979 році перейшов у кемеровський «Кузбас», який грав у першій лізі. Потім близько 10 років виступав за інші клуби першої ліги — одеський СКА, «Металург» (Запоріжжя), «Колос» (Нікополь). У складі «Металурга» зіграв 193 матчі в першій лізі, а у всіх турнірах — понад 200. У «Колосі» провів понад 100 матчів, у деяких з них у 1988-1989 роках виходив на поле з капітанською пов'язкою[2]. Разом з «Колосом» за підсумками сезону 1988 року вилетів з першої ліги.

Всього в першостях СРСР зіграв понад 500 матчів, з них у першій лізі — 360 поєдинків. У Кубку СРСР зіграв 34 матчі й відзначився 3-а голами, найкращим досягненням стала участь в матчі 1/4 фіналу сезону 1986/87 років проти московського «Динамо»[3].

У 1990-ті роки грав за клуби нижчих дивізіонів Німеччини. У 1999 році повернувся в Запоріжжя та виступав у другій лізі України за місцеві клуби «Віктор» і «СДЮШОР-Металург». Завершив професіональну кар'єру в 42-річному віці.

Близько 10 років працював тренером в системі запорізького «Металурга», в тому числі з квітня 2007 року по кінець 2008 року очолював «Металург-2». Станом на 2018 рік працював адміністратором відродженого «Металурга». Брав участь в матчах ветеранів[4][5].

Примітки

  1. ↑ Николаю Павловичу Юрову — 70 лет![недоступне посилання] (рос.)
  2. ↑ Капитаны никопольского «Колоса»[недоступне посилання] (рос.)
  3. ↑ «Динамо» Москва 1 : 0 «Колос» Никополь (рос.)
  4. ↑ Ветераны запорожского футбола провели «турецкие гастроли» (рос.)
  5. ↑ Ветераны «Днепра» и запорожского «Металлурга» почтили память Валерия Лобановского (рос.)

Посилання