Гімлеон

Гімлеон
Карта річки Гімлеон і її басейну.
57°08′00″ пн. ш. 12°15′00″ сх. д. / 57.13333333° пн. ш. 12.25° сх. д. / 57.13333333; 12.25
Витікозеро Лілла-Неден (швед. Lilla Neten[sv])
• координати57°10′28.5″ пн. ш. 12°32′30.2″ сх. д. / 57.174583° пн. ш. 12.541722° сх. д. / 57.174583; 12.541722
• висота, м77 м[1]
Гирлопротока Каттегат
• координати57°08′00.1″ пн. ш. 12°15′02.6″ сх. д. / 57.133361° пн. ш. 12.250722° сх. д. / 57.133361; 12.250722
БасейнQ124568344?
Країни: Швеція
Прирічкові країни:Швеція Швеція
Довжина38 км[1]
Площа басейну:201,3 км²[2] (208 км²[1])
Середньорічний стік2,7 м³/с[1]
Притоки:Q130441965?, Q130442132?, Q130442195?, Q130442231?, Q130442314?, Q130746053? і Q130746108?
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Гімлеон (швед. Himleån) — мала річка на півдні Швеції, у лені Галланд. Впадає у протоку Каттегат. Довжина річки становить 38 км,[1] площа басейну за різними даними — 201,3 — 208 км²,[1][2] середня річна витрата води — 2,7 м³/с, мінімальна витрата води на день — 0,06 м³/с.[1]

Географія

Річка Гімлеон бере початок від озера Лілла-Нетен (швед. Lilla Neten[sv]),[1] що розташоване на висоті 77 м[1] над рівнем моря й має площу 0,375 км², середню глибину — 5 м, максимальну глибину — 15 м. У верхів'ях річки Гімлеон розташоване також озеро Стура-Нетен (швед. Stora Netenn[sv]), що поєднане з озером Лілла-Нетен і має площу 2,9 км², середню глибину — 21,5 м, максимальну глибину — 57 м. Річка тече зі сходу на захід, впадає у протоку Каттегат. Біля гирла річки, на лівому березі, лежить місто Варберг.

Більшу частину басейну річки займають сільськогосподарські угіддя й не вкриті лісом території — 50 % площі басейну. На ліси припадає 36,5 % площі басейну, на озера — 2,8 %.[1]

Посилання

  1. ↑ а б в г д е ж и к л The River Himleån. // Erik Degerman, Mikael Andersson, Håkan Häggström and Jens Persson. HELCOM, 2011 Salmon and Sea Trout Populations and Rivers in Sweden — HELCOM assessment of salmon (Salmo salar) and sea trout (Salmo trutta) populations and habitats in rivers flowing to the Baltic Sea. Balt. Sea Environ. Proc. No. 126B. — Helsinki: HELCOM — Baltic Marine Environment Protection Commission — Helsinki Commission. — 2011. P. 26 — 28. ISSN 0357-2994 (англ.)
  2. ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.