Гігаурі Автандил Симонович

Гігаурі Автандил Симонович
Народження10 лютого 1962(1962-02-10) (62 роки)
Душеті
Країна СРСР
 Україна
НавчанняТбіліська академія мистецтв (1986)
Діяльністьхудожник, скульптор
ЧленСпілка художників України

Автандил Симонович Гігау́рі (нар. 10 лютого 1962, Душеті) — україський скульптор і живописець; член Хмельницької організації Спілки художників України з 1995 року.

Біографія

Народився 10 лютого 1962 року в місті Душеті (нині Грузія). 1981 року закінчив Брянське художнє училище; у 1986 році — відділення декоративно–прикладного мистецтва Тбіліської державної академії мистецтв (викладачі з фаху: С. Калва, К. Касрадзе, Ш. Саладзе)[1].

З 1992 року проживає у місті Хмельницькому[1], де мешкає у будинку на вулиці Маршала Рибалка № 20/1, квартира 30[2].

Творчість

Працює в галузі живопису і скульптури. Серед робіт:

живопис
  • «Грузинська боротьба» (1986);
  • «Ловець вітру» (1999);
  • «Бажання весни» (1999);
  • «Країна дитинства» (2000);
  • «Давні друзі» (2000);
  • «Входження в місто кохання» (2000);
  • «А човен пливе» (2001);
  • «Солодка жага» (2002);
  • «Шлях у країну мрій» (2002);
  • «Королева ночі» (2002);
  • «Останній переможець» (2002);
  • «Берег мрійників» (2002);
  • «Чарівна думка» (2003);
  • «Запрошення» (2003);
  • «Наповнювач глечиків» (2003).
скульптура
  • «Козацькому роду нема переводу» (1992);
  • «Галина вода» (1992);
  • «Козацькі скарби» (1992);
  • «Спогади» (1994);
  • «Втома» (1994);
  • «Час падаючих гнізд» (1998);
  • «Ностальгія» (1998);
  • «Примха» (1998);
  • «В обіймах тиші» (1998);
  • «Молитва» (1999);
  • «Діалог із небом» (1999);
  • «Ті, що приносять плоди» (2001);
  • «На хресті» (2002);
  • «На хвилі кохання» (2002).

Автор пам'ятних знаків Героям та жертвам Чорнобиля у Хмельницькому, жертвам репресій та голодомору у Дунаївцях[3].

Брав участь у обласних, регіональних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставках з 1989 року. Персональні виставки відбулися у Хмельницькому у 1995, 1999, 2002 і 2005 роках[3].

Примітки

  1. ↑ а б Хмельницький обласний художній музей. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.
  2. ↑ Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 476.
  3. ↑ а б Електронна бібліотека «Культура України». Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.

Література