|
Гіалокластит
   Гіалокластит[1] — гірська порода, що складається з дрібних уламків вулканічного скла. Утворюється при виверженні лави у воду, внаслідок чого вона різко охолоджується і розтріскується на уламки[1][2], або при розбризкуванні лави при вибухах[3][4][5]. Цю назву запропонував швейцарський вулканолог Альфред Ріттманн[en] у 1960[6] (за іншими даними, у 1958[7]) році. Вона утворена від дав.-гр. ὕαλος (hyalos) — «скло» та κλαστός (klastós) — «розбитий»[8]. Спочатку ця назва стосувалася тільки уламків скляної кірки застиглої лави, що відлітають від неї при швидкому охолодженні. Згодом так почали називати і уламки скла, утворені при вибухових виверженнях[6]. У деяких джерелах термін використовується у вузькому значенні, в деяких — у широкому[3]. Дослідження наземних покладів гіалокластиту дає багато інформації про хід виверження та просторовий розподіл викидів. Підводних покладів це стосується в меншій мірі[3]. ОписРозмір частинок гіалокластиту лежить у межах 1 мм — кілька см[9][10]; буває і значно менший (навіть як у часток попелу)[6]. В лавових фонтанах утворюються частки розміром із піщинку[4]. Може формуватися з лави будь-якого складу — як кислого, так і основного[3][4]. Частинки гіалокластиту, як правило, складаються з сидеромелану (один з різновидів вулканічного скла) і оточені оболонкою палагоніту (продукт взаємодії цього скла з водою). Сидеромелан зазвичай має чорний колір, палагоніт — жовтий[10]. РозповсюдженняГіалокластит може утворюватися при виверженні і власне у воду, і під кригу чи у вологі донні осади[2][3]. Практично завжди супроводжує кульову лаву та іншу лаву, застиглу під водою[3][7]. Кількість гіалокластиту швидко зменшується зі збільшенням глибини, бо на великій глибині тиск води запобігає вибуховим виверженням[3][4][5]. На океанічних хребтах його мало; на підводних горах (навіть глибоководних) зустрічається частіше[3]. Гіалокластит може формувати шари багатометрової товщини, що вкривають величезну площу[11]; іноді він є основним складником підводних вулканічних покладів[3]. Відомий з відкладів будь-якого віку в багатьох місцях планети[3]; в Україні трапляється на Кара-Дазі[12]. Примітки
Посилання
Література
|
||||||||||||||||||
