Гуріал смарагдовокрилий

? Гуріал смарагдовокрилий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Сиворакшеподібні (Coraciiformes) Родина: Рибалочкові (Alcedinidae) Підродина: Альціонні (Halcyoninae) Рід: Гуріал (Pelargopsis) Вид: Гуріал смарагдовокрилий
Біноміальна назва
Pelargopsis capensis (Linnaeus, 1766)
Посилання
Вікісховище: Pelargopsis capensis Віківиди: Pelargopsis capensis EOL: 45516462 ITIS: 554581 МСОП: 22683227 NCBI: 342365

Гуріал смарагдовокрилий[2] (Pelargopsis capensis) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae).

Опис

Смарагдовокрилий гуріал досягає довжини 35 см. У нього великий червоний дзьоб і коричнева голова. Шия і пір'я грудей кремові, верхня сторона крил синьо-зеленого кольору.

Поширення

Ореол поширення простягається від Індії до Індонезії і Філіппін. Живуть як на порослих лісом берегах внутрішніх водойм , так і на морському узбережжі.

Харчування

Харчується смарагдовокрилий гуріал різноманітними дрібними тваринами: дрібними рибами, ракоподібними, амфібіями, дрібними рептиліями, молодими птахами, комахами.

Підвиди

Описано не менше ніж 13 підвидів, серед яких:

• P. c. burmanica — М'янма до Кра ;
• P. c. capensis — Індія , Шрі-Ланка ;
• P. c. cyanopteryx — Суматра , Банку , Белітунг , Борнео ;
• P. c. floresiana — Балі , Ломбок , Сумбава , Флорес ;
• P. c. gigantea — острова Сулу ;
• P. c. gouldi — північні Філіппіни ;
• P. c. intermedia — Нікобарські острови ;
• P. c. javana — Ява ;
• P. c. malaccensis — Малакка , острови Ріау , Лінга ;
• P. c. osmastoni — Андаманські острови ;
• P. c. simalurensis — острів Сімелуе на північний захід від Суматри;
• P. c. sodalis — Баньяк на північний захід від Суматри.

Фото

• 
• 
• 
• 
• 

Примітки

1. BirdLife International (2016). Pelargopsis capensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 6 листопада 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Література

• Fry C. H., Fry K. Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey, 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7

Посилання

• Xeno-canto: audio recordings of the stork-billed kingfisher