У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Гуров .
Леоні́д Си́монович Гу́ров ( 3 липня 1910, Архангельське, Херсонська губернія — 5 червня 1993, Кишинів) — український та молдавський композитор та педагог радянських часів, 1958 — заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР, 1962 — професор, 1985 — народний артист Молдавської РСР, 1986 — лауреат Державної премії Молдавської РСР.
Життєпис
1932 року закінчив Одеську консерваторію — клас композиції М. М. Вілінського та П. І. Молчанова, до 1941 року в ній викладав.
У 1934—1940 роках — секретар Одеського обласного відділення Союзу композиторів України — головою був його вчитель Н. Вілінський.
Під часі війни був в евакуації у Іркутську , викладач та заступник директора по навчальній частині Іркутського музичного училища.
Після повернення в 1945 році працює викладачем теорії музики та композиції у відновлюваній Д. Г. Гершфельдом Кишинівській консерваторії , 1947 — доцент.
У 1948—1956 роках — член президії Союзу композиторів Молдавії.
На прошення працював в консерваторії міста Тяньцзінь (Китай), 1958 року повертається в Кишинів.
У 1960—1964 роках — ректор Кишинівської консерваторії.
1962 року — професор консерваторії (Інститут мистецтв ім. Г. Музическу).
Як композитор використовував пізньоромантичні та імпресіоністські прояви, котрі поєднував з молдавським фольклором.
Музичні критики зараховували його до ряду впливових музичних педагогів по композиторів в Молдові.
Як педагог, підготував серед інших Л. С. Берова, Василя Загорського , М. В. Кафтаната, Соломона Лобеля , Семена Лунгула , І. Б. Мілютіна, Георгія Нягу , П. Б. Рівіліса , А. Г. Стирчу, Злату Ткач , Давида Федова .
Деякі з його творів:
1933 — «Колискова» на тему молдавської народної пісні, слова Л. Корняну,
1934, 1959 — Дві сонати для скрипки та фортепіано,
1935 — для хору з фортепіано — кантата на народні слова «Листок чумизи»,
1938, 1946 («Чапаєв») — дві симфонії,
1949 — «Дитяча сюїта для фортепіано»,
1949 — «Ювілейна кантата» — до 25-річчя Молдавської РСР — разом з Д. Г. Гершфельдом та М. С. Пономаренком, на слова А. Лупана та П. Крученюка ,
1955 — Каприччіо для арфи на молдавські народні теми,
1958 — балада «Гладіатор» (на слова Лермонтова),
1987 — «Рахманіана» — сюїта для оркестру,
Концерт для арфи та органу з оркестром,
Кантати, обробки народних пісень, романси, хори.
Педагогічні праці:
1950 — «Ладові та метро-ритмічні особливості молдавської народної музики»,
1960 — «До питання про функції та колорит в гармонії»,
1974 — «Акорди нетерцової структури — їх походження та застосування в творчій практиці»
Джерела
Посилання