З початком німецько-радянської війни був заброньований для роботи у народному господарстві, проте після прориву німецьких військ на Північний Кавказ 10 вересня 1942 року призваний Старопромисловим РВК і в складі ударного робітничого батальйону пішов на фронт. Воював на Південно-Західному та 3-у Українському фронтах. Бойове хрещення отримав на Дону.
Особливо відзначився під час проведення Яссько-Кишинівської наступальної операції. 20 серпня 1944 року при прориві глибоко ешелонованої оборони ворога поблизу села ПопяскаБендерського районуМолдавської РСР, єфрейтор К. Й. Гуренко в ході атаки першим увірвався до ворожих траншей, при цьому знищив обслугу станкового кулемету й полонив 2 німців. Наступного дня 3-й стрілецький батальйон вів наступ на село ЄрмокліяСуворовського району. Досягнувши східної околиці села, батальйон був контратакований 14 танками і самохідними гарматами. У вирішальний момент бою єфрейтор К. Й. Гуренко з протитанковими гранатами кинувся під німецький танк і ціною власного життя підірвав його.[1]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії єфрейтору Гуренку Кузьмі Йосиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Пам'ять
У селі Єрмоклія (Молдова) й у місті Грозному (Чечня) ім'ям Кузьми Гуренка названо вулиці.
На будівлі Грозненського управління «Старонафтогаз» встановлено меморальну дошку.
Література
Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 86-87.