Гуменний Юрій Степанович

Гуменний Юрій Степанович
Народження23 травня 1947(1947-05-23) (77 років)
с. Івано-Франкове, Яворівський район, Львівська область, Україна
Національністьукраїнець
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Жанрнатюрморт, пейзаж, портрет
НавчанняЛьвівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва
Напрямокживопис, графіка
Звання
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Нагороди
Почесна відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» II ступеня
Почесна відзнака «За заслуги перед Миколаївщиною» II ступеня

Гуменний Юрій Степанович (нар. 23 травня 1947, селище Івано-Франкове Яворівського району Львівської області, Україна) — український художник-живописець і графік. Член Національної спілки художників України і її Миколаївської обласної організації з 2006 року. Заслужений художник України (2020)[1].

Життєпис

Народився 23 травня 1947 в селищі Івано-Франкове Яворівського району Львівської області. Навчався в гідро-будівельному технікумі, звідки за розподілом вперше потрапив до Миколаєва. З 1968 до 1973 року навчався у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва за фахом «декоративно-прикладне мистецтво». Займався гутним склом, художнім куванням.

Ще студентом брав участь в обласних та міських виставках молодих митців, які організовувала Львівська картинна галерея. По закінченню Львівського інституту повернувся до Миколаєва. До 1979 року працював художником-конструктором на заводі «Екватор», брав участь у виставці «Художники — місту»[2].

В 1979—1981 роках виконував обов'язки художнього редактора Миколаївського обласного поліграфічного видавництва.

У 1982—1990 роках — художник творчої кваліфікації Миколаївського відділення Художнього фонду УРСР. Брав участь у створенні дитячого містечка «Казка», оформляв інтер'єр Миколаївського академічного українського театру драми та музичної комедії[1].

Довгий час взагалі нічого не писав. Десятиліттями спеціалізувався на технічному дизайні, книжковій ілюстрації. У «чисте» мистецтво повернувся наприкінці 1990-х — початку 2000-х. Перша персональна виставка відбулась у 2004 році.

У 2006 році став членом Національної спілки художників України[3].

У 2013 році був удостоєний звання «Городянин року» в номінації «Мистецтво» щорічної загальноміської програми «Людина року. Городянин року». У 2019 році нагороджений Почесною відзнакою Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» II-го ступеню[2]. У 2020 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений художник України»[1].

Творчий доробок

Окремі роботи Юрія Гуменного зберігаються в колекції Миколаївського краєзнавчого музею. Живопис і малюнки художника знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Словаччини, Ізраїлю та Канади. За тематикою роботи Гуменного різні: натюрморти, пейзажі, портрети[4].

Вибрані виставки

Першу свою персональну виставку живопису Гуменний провів у Миколаєві в листопаді 2004 року, відтоді мав 18 персональних і брав участь у такій самій кількості всеукраїнських виставок[5].

  • Республіканська виставка «Тренування» (Київ, 1983);
  • Всеукраїнська виставка «Різдво 2004» (Київ, 2004);
  • Всеукраїнська осіння виставка «Квіти» (Київ, 2005);
  • Всеукраїнська виставка «Мальовнича Україна» (Кропивницький, 2005);
  • Всеукраїнська виставка «60-річчя Перемоги» (Київ, 2005);
  • Всеукраїнська виставка «Сучасний український пейзаж» (Полтава, 2005);
  • Всеукраїнська виставка «Світ Божий, як Великдень» (Миколаїв, 2006);
  • Всеукраїнська виставка «Мальовнича Україна» (Одеса, 2006).

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в Рубанская, Анна (28 червня 2020). Юрию Гуменному присвоено звание Заслуженного художника Украины (рос.). Вечерний Николаев. Процитовано 27 вересня 2023.
  2. ↑ а б Гуменний Юрій Степанович. Миколаївська обласна бібліотека імені В. О. Лягіна. Процитовано 27 вересня 2023.
  3. ↑ Гуменний Ю. Роман Свередюк. 12 жовтня 2017. Процитовано 27 вересня 2023.
  4. ↑ Гуменный Юрий Степанович (рос.). Одесский музей западного и восточного искусства. Процитовано 27 вересня 2023.
  5. ↑ Гуменний Ю. С. Миколаївська обласна організація Національної спілки художників України. Процитовано 27 вересня 2023.