Гуменний Сергій Любомирович

Гуменний Сергій Любомирович
Народився
Скала-Подільська,Чортківського району,Тернопільської області
Місце проживанняКиїв
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьнауковець, історик
Alma materТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, КНУ
Галузьісторія
ЗакладКНУ, Національна академія статистики, обліку та аудиту
Науковий ступіньPhD
Відомий завдяки:дослідження нелегальних міграцій, дослідження Голодомору 1932-1933 рр., Голокосту
НагородиNajlepszy Debiut Historyczny Roku w zakresie historii najnowszej w 2019 r., Молодий вчений року (2022 р.)

Гуменний Сергій Любомирович — історик, доктор філософії в галузі історії (2022), доцент кафедри філософії, права та соціально-гуманітарних дисциплін Національної академії статистики, обліку та аудиту[1], асистент кафедри історії Центральної та східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2].

Життєпис

У 2017 році закінчив магістратуру історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і гуманітарного факультету Jan Dlugosz University in Czestochowa (Польща)[3].Фахівець у сфері історії Центрально-східної Європи, історії релігії, питань польсько-українських відносин кінця XIX – першої половини ХХ ст., дослідження радянсько-польського кордону в 1918-1939 рр., історія європейського єврейства[4][5].

У 2022 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі історії на тему: «Нелегальні міграційні процеси на польсько-радянському кордоні (в адміністративних межах УСРР/УРСР) у 1921 – 1939 рр.»[6][7].

У 2023 році став лауреатом конкурсу «Молодий вчений року-2022» Ради молодих вчених при Міністерстві освіти України в номінації "Монографія (від 1 до 3-х співавторів)"[8].

Праці

  • Гуменний С. «Збручанський кордон» (1772–1939): міграція, контрабанда та шпигунство // Польсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / від. ред. І. Патер, упоряд. О. Муравський, М. Романюк; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2019. – C. 137–151.
  • Хроніка окупації Києва (1941–1943): [в 3-х т.] / уклад.: Руккас Андрій, Гуменний Сергій; Меморіал. центр Голокосту «Бабин Яр», Ін-т історії Голокосту в Україні та Схід. Європі. – Київ: 7БЦ, 2021. – 403 с.
  • Хроніка Голокосту (1933–1945) / уклад.: Руккас Андрій, Гуменний Сергій; Меморіал. центр Голокосту «Бабин Яр», Ін-т історії Голокосту в Україні та Схід. Європі. – Київ: 7БЦ, 2021. – 377 с.
  • Гуменний С. Л. Нелегальні міграційні процеси на польсько-радянському кордоні (в адміністративних межах УСРР/УРСР) у 1921–1939 рр. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2021.
  • Гуменний С. Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство. Монографія . – Корсунь-Шевченківський, ФОП Майдаченко І.С., 2022. – 263 с.
  • Humennyj S. Uchodźcy: nielegalne przekraczanie granicy polsko-sovieckiej w latach 1918–1939: monografia. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej – Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2022. – 168 s.

Примітки

  1. ↑ Кафедра філософії, права та соціально-гуманітарних дисциплін | НАСОА (укр.). Процитовано 3 січня 2024.
  2. ↑ Гуменний Сергій Любомирович – Історичний факультет (укр.). Процитовано 3 січня 2024.
  3. ↑ Сергій Гуменний. Lvivcenter (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
  4. ↑ Гуменний Сергій Любомирович | НАСОА (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
  5. ↑ Сергій Гуменний - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 3 січня 2024.
  6. ↑ Каталоги - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2 липня 2023.
  7. ↑ Затверджено наказ Міністерства освіти і науки України 01.02.2022 № 89 Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження ступеня доктора філософії з галузей знань та за спеціальностями (за списком) (PDF).
  8. ↑ Молодий вчений року – Щорічний Всеукраїнський конкурс (укр.). Процитовано 3 січня 2024.