Гулий Максим Федотович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гулий.

Гулий Максим Федотович
Максим Гулий у 1936 році
Максим Гулий у 1936 році
Максим Гулий у 1936 році
Народився3 березня 1905(1905-03-03) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нова Басань, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер23 травня 2007(2007-05-23) Редагувати інформацію у Вікіданих (102 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьбіохімік, біолог, науковець
Alma materКиївський ветеринарно-зоотехнічний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьбіохімія
ЗакладНаціональний університет біоресурсів і природокористування України Редагувати інформацію у Вікіданих
Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор біологічних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиМельничук Дмитро Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнанімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГулий Федот Антонович
МатиГула Ганна Овсіївна
У шлюбі зКоломійченко Марія Андріївна
ДітиГула Надія Максимівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» Орден Держави
Сталінська премія
CMNS: Гулий Максим Федотович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Гу́лий Максим Федотович (3 березня 1905, Нова Басань, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія (нині Ніжинський район, Чернігівська область, Україна) — 23 травня 2007, Київ, Україна) — український біохімік.

Чоловік Марії Коломійченко, батько Надії Гулої, дід Максима Стріхи. Доктор біологічних наук (1942), професор (1945), академік АН УРСР (1957; 1958—1962 — її віце-президент). Заслужений діяч наук УРСР (1956). Сталінська премія (1952), Державні премії УРСР у галузі науки і техніки (1978, 1985), премія ім. О. Палладіна АН УРСР (1974). Герой України (2005). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2000). Державні нагороди СРСР. Найстарший нагороджений званням герой України.

Біографія

Народився 18 лютого (3 березня) 1905 року в селі Нова Басань Козелецького повіту Чернігівської губернії (нині Ніжинський район Чернігівської області). У 1929 році закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. Від 1932 року — в Інституті біохімії НАН України (Київ): 1950—1988 — завідувач відділу біосинтезу і біологічних властивостей білків, 1972—1977 — директор, від 1988 — радник при дирекції; водночас 1944—1971 — завідувач кафедри біохімії Української сільськогосподарської академії (Київ). Був президентом Українського біохімічного товариства (1976—1987; від 1992 — його почесний президент). Досліджував проблеми сучасного функціонування біохімії та молекулярної біології, пов'язані з регуляцією біосинтезу білків, ліпідів та вуглеводів; структуру та властивості білків; функції та метаболічне значення реакцій трикарбонового циклу; роль вуглекислоти в анаболічних процесах у гетеротрофних організмів. Результати цих робіт лягли в основу створення нових ліків, що знайшли застосування у гематологічних, хірургічних та наркологічних клініках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. Автор «Спогадів» (опублікованих у журналі «Сучасність», 2006, № 4), які охоплюють широку панораму українського життя 20 століття.

Могила Максима Гулого

В останні роки жив у центрі Києва з дочкою Надією. Помер 23 травня 2007 року у віці 102 років. Похований в одній могилі з дружиною, професором-біохіміком Марією Андріївною Коломійченко, на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Праці

  • Хімізм біологічного окислення і синтезу жирів та проблема підвищення жирномолочності. К., 1959;
  • Биохимия жирового обмена. К., 1961;
  • Биосинтез белка. К., 1963;
  • Основные метаболические циклы. К., 1968;
  • Природа и биологическое значение некоторых метаболических приспособительных реакций организмов. К., 1977;
  • Роль углекислоты в регуляции обмена веществ у гетеротрофных организмов. К., 1978 (співавт.);
  • О некоторых проблемах биохимии. К. 1997;
  • Про метаболічні порушення в організмі тварин при алкогольних інтоксикаціях // Архів психіатрії. 2001. № 4 (співавт.);
  • Вплив форміату на обмін амінокислот // УБЖ. 2002. Т. 74, № 4а (співавт.)

Література

  • Максим Федотович Гулий // УБЖ. 1965. Т. 37, № 3;
  • Сильченко В. Довга осінь патріарха // Вісн. НАН України. 2000. № 2;
  • Академік Максим Федотович Гулий: До 100-річчя від дня народж. К., 2005;
  • Стріха М. Портрет Дідуся в інтер'єрі сторіччя // Сучасність. 2005. № 12;
  • «Не мислю життя без науки…» (академіку НАН України М. Ф. Гулому — 100 р.) // Вісн. НАН України. 2005. № 3.

Посилання