Гулевський Олександр Кирилович

Олександр Кирилович Гулевський
Народився1946(1946)
Місце проживанняХарків
КраїнаУкраїна Україна
Alma materХарківський медичний інститут
Галузькріобіологія
ЗакладІнститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Нагородипремія імені Олександра Палладіна АН УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гулевський.

Олекса́ндр Кири́лович Гуле́вський (1946) — український кріобіолог. Доктор біологічних наук. Професор. Заслужений діяч науки і техніки України (2008).

Біографія

Олександр Кирилович Гулевський народився 1946 року. Після школи вступив до Харківського медичного інституту, який закінчив 1971 року. Після цього працював у Харкові у Всесоюзному технічному інституті низьких температур (ВТІНТ). 1972 року Гулевського перевели в новостворений Інститут проблем кріобіології і кріомедицини АН УРСР. У 1975—1986 роках працював над написанням докторської дисертації. 1986 року очолив лобораторію, 1989 року переформовану у відділ біохімії холодової адаптації, який з 2017 року має назву «холодової адаптації».

Завідувач відділу холодової адаптації Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (Харків).

Наукова діяльність

Протягом останніх 30 років наукові інтереси Олександра Кириловича сконцентровано на наступних наукових проблемах:

  • Механізмів адаптації комах до низьких температур.
  • Вплив низьких температур і кріопротекторів на білок синтезуючий апарат клітин і тканин ссавців.
  • Вивчення бар'єрно-транспортних властивостей плазматичних мембран в процесі кріоконсервування.
  • Дослідження особливостей функціонування біосинтезуючого апарату гібернуючих тварин і вплив нейропептидів фракції 1-10 кДа з головного мозку гібернуючих тварин на іонний транспорт і функціонування терморецепторів гомойотермних тварин.
  • Виділення за допомогою низьких температур біологічно активних речовин з кордової крові великої рогатої худоби і людини та вивчення їх біологічної активності.
  • Вплив нейропептидів, які синтезуються у головному мозку гібернуючих тварин на процеси апоптоза.

Публікації

  • Гулевский А. К., Белоус А. М., Луговой В. И. Актуальные проблемы современной криобиологии. / В сб. «Криобиология и криомедицина», К., Наук.думка, 1975, в.1, с.8-15.
  • Гулевский А. К. Влияние низких температур на биосинтез белков в бесклеточной системе печени крыс. / В сб.: «Криобиология и криомедицина», К., Наук.думка, 1976, в.2, с.37-39.
  • Гулевский А. К. Влияние ультранизких температур на транслирующую активность бесклеточных экстрактов различного происхождения. // Известия АН СССР сер. биол. — 1979, № 3, с.442-445.
  • Гулевский А. К., Рязанцев В. В., Грищенкова Е. А., Релина Л. И. Изменения в спектре белков личинок большого мучного хрущака (Tenebrio molitor) в период холодовой акклимации // Проблемы криобиологии. — 1995.- № 4. — C. 29—32.
  • Гулевский А. К., Рязанцев В. В., Грищенкова Е. А., Релина Л. И. Синтез белков и РНК в личинках большого мучного хрущака (Tenebrio molitor) при охлаждении и холодовой акклимации // Украинский биохимический журнал. — 1996. — Т. 68.- № 1. — С. 88—92.
  • Белоус А. М., Гулевский А. К., Рязанцев В. В., Зинченко А. В., Релина Л. И. Изменение содержания вымерзающей воды на различных стадиях онтогенеза большого мучного хрущака Tenebrio molitor в процессе холодовой аккламации // Доповіді НАН України. — 1999. — № 6. — C. 170—173.
  • Гулевский А. К., Рязанцев В. В., Грищенкова Е. А., Релина Л. И. Влияние холодовой акклимации на фосфолипидный состав у личинок большого мучного хрущака Tenebrio molitor // Проблемы криобиологии. — 2001. — № 1. — C. 84—85.
  • Гулевський О. К., Тягілева В. П., Нікольченко А. Ю. Діагностичні аспекти дослідження амінотрансфераз у донорів з деяких регіонів України // Довкілля та здоров'я. — № 2 (21). — 2002. — C. 66—68.
  • Гулевский А. К., Релина Л. И. Молекулярные шапероны и холодовая адаптация организмов // Проблемы криобиологии. — 2003.- № 1.- C. 26-37.
  • Relina L. J. and Gulevsky A. K. A possible role of molecular chaperones in cold adaptation // Cryo-Letters. — 2003. — Vol. 24, № 4. — P. 203—212.
  • Гулевский А. К., Релина Л. И., Грищенкова Е. А., Рязанцев В. В., Федулова Е. С., Карева Л. В. Изменение активности каталазы в онтогенезе чернотелки Tenebrio molitor // Вісник проблем біології і медицини. — 2004. — Вип. 1, Біологія. — C. 26—29.
  • Гулевский А. К., Релина Л. И., Грищенкова Е. А., Рязанцев В. В., Федулова Е. С., Кальницкая О. Н. Количество продуктов ПОЛ и активность каталазы у чернотелки Tenebrio molitor при длительном холодовом воздействии // Проблемы криобиологии. — 2004. — № 2. — C. 50—55.
  • Гулевский А. К., Никольченко А. Ю., Сомов А. Ю., И. И. Щенявский, Петренко А. Ю. Влияние предварительного введения фракции до 5 кДа из кордовой крови на процессы сопряженного дыхания в митохондриях печени крыс. // Вісник проблем біології і медицини. — 2012. — Вип. 1 (91). — С. 104—106.
  • Гулевский А. К., Третьяк Д. В., Релина Л. И., Никольченко А. Ю. Эффект холодовой акклимации на криопреципитацию белков Tenebrio molitor в присутствии дегидратирующего агента полиэтиленгликоля // Доповіді НАН України. — 2016. — № 4. — С. 99-105.
  • Гулевский А. К., Моісєєва Н. М., Абакумова О. С., Щенявський І. Й., Нікольченко А. Ю., Горіна О. Л. Пат. 69652 Україна, МПК А 61К 35/14. Спосіб отримання низькомолекулярної фракції із кордової крові великої рогатої худоби. заявник ІПКіК НАН України. — № u 201112006; заявл. 12.10.2011; опубл. 10.05.2012, Бюл. № 9.
  • Гулевский А. К., Моісєєва Н. М., Горіна О. Л., Нікольченко А. Ю., Щенявський І. Й. Вплив низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) з крові те-лят і з плаценти корів у складі кремів на процес загоєння опікових ран у щурів // Експериментальна та клінічна фізіологія і біо-хімія. — 2017. — 3. — С. 32-39. https://doi.org/10.25040/ecpb2017.03.032
  • Гулевский А. К., Щенявский И. И., Никольченко А. Ю. Кордовая кровь и ее компоненты: биологические особенности, клиническое применение, хранение в криобанках / Харьков: Издательский Дом «Райдер». — 2017. — 344 стр. ISBN 978-966-1511-45-2

Нагороди, премії

  • 1990 — премія імені Олександра Палладіна АН УРСР (разом із Аполлоном Білоусом і Валерієм Бондаренком) за цикл робіт «Дослідження механізмів кріопошкоджень біологічних мембран», присвячених виявленню та аналізу молекулярних порушень структурної організації і функції біологічних мембран за впливу на них низьких температур. Досліджено також процеси, які виникають у субклітинних структурах та штучних мембранах під впливом охолодження в широкому діапазоні температур, і зміни хімічного складу мембран за дії низьких температур. Встановлено, що основою цих змін є активація мембранних фосфоліпідів та індукція вільнорадикального окислення ліпідів [1].
  • 27 листопада 2008 року — звання «Заслужений діяч науки і техніки України» за визначні особисті заслуги у розвитку вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу Української держави та з нагоди 90-річчя Національної академії наук України [2].

Примітки

  1. ↑ Лауреати премії імені Олександра Палладіна Національної академії наук України
  2. ↑ Указ Президента України № 1113/2008 «Про відзначення державними нагородами України працівників установ Національної академії наук України». Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 19 січня 2009.

Посилання


Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.