Гуженко Тимофій Борисович

Гуженко Тимофій Борисович
Народився15 лютого 1918(1918-02-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
село Татариново Малоархангельського повіту Орловської губернії, тепер Колпнянського району Орловської області, Росія
Помер10 серпня 2008(2008-08-10) Редагувати інформацію у Вікіданих (90 років)
Москва, Росія
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materОдеський національний морський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЦК КПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден «За морські заслуги» орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани» медаль «За бойові заслуги» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуженко.

Тимофій Борисович Гуженко (нар. 15 лютого 1918(19180215), село Татариново Малоархангельського повіту Орловської губернії, тепер Колпнянського району Орловської області, Росія — 10 серпня 2008, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр морського флоту СРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1989 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 8—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (14.09.1977).

Життєпис

Народився в родині сільського коваля. У 1937 році з відзнакою закінчив середню школу в селищі на станції Ханженкове.

Член ВКП(б) з 1941 року.

У 1942 році закінчив експлуатаційний факультет Одеського інституту інженерів водного транспорту (у 1941 році разом з інститутом був евакуйований до міста Самарканда Узбецької РСР).

У 1942—1943 роках — змінний механік, начальник групи механізації Мурманського морського торгівельного порту.

У 1943 році переведений викладачем у Владивостоцький морський технікум, але через кілька місяців знову повернувся до фронтового Мурманська. У 1944—1945 роках — начальник відділу механізації порту, у 1945—1946 роках — секретар партійного бюро порту, у 1946—1949 роках — в.о. головного інженера Мурманського морського торгівельного порту.

У 1949—1951 роках — студент Військово-морської академії кораблебудування і озброєння імені Крилова в Ленінграді.

У 1951—1953 роках — начальник Холмського морського порту Сахалінської області.

У 1953—1955 роках — начальник Корсаковского морського порту Сахалінської області.

У 1955—1960 роках — начальник Сахалінського морського пароплавства Міністерства морського флоту СРСР.

У 1960—1962 роках — начальник управління кадрів Міністерства морського флоту СРСР.

У 1962—1966 роках — заступник завідувача відділу транспорту і зв'язку ЦК КПРС.

У 1966 — 14 січня 1970 року — 1-й заступник міністра морського флоту СРСР.

14 січня 1970 — 27 вересня 1986 року — міністр морського флоту СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 вересня 1977 року за видатні заслуги в підготовці і здійсненні експериментального рейсу атомного криголама «Арктика» в район Північного полюса та проявлені при цьому мужність і героїзм керівнику експериментального рейсу, міністру морського флоту СРСР Гуженку Тимофія Борисовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З вересня 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 10 серпня 2008 року. Похований в Москві на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди і звання

Примітки

  1. ↑ Гуженко Тимофей Борисович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання