|
Гриф пальмовий
Гриф пальмовий[2] (Gypohierax angolensis) — вид великих хижих яструбоподібних птахів родини яструбових (Accipitridae)[3]. Це єдиний представник монотипового роду Пальмовий гриф (Gypohierax). Також це єдиний гриф, що харчується фруктами. Пальмовий гриф гніздиться в лісах і саванах Африки на південь від Сахари, як правило, біля води. Ареал його поширення збігається з ареалом олійних пальм і пальм рафій. Він досить поширений, як і багато інших африканських грифів, і його можна побачити поблизу людських поселень, навіть на великих галявинах готелів у туристичних зонах таких країн, як Гамбія чи Кенія. ТаксономіяПальмовий гриф був офіційно описаний у 1788 році німецьким натуралістом Йоганном Фрідріхом Гмеліном у його переглянутому та розширеному виданні «Systema Naturae» Карла Ліннея. Науковець помістив птаха разом з орлами, яструбами та соколами в рід Falco та придумав біноміальну назву Falco angolensis[4] В основу свого опису Гмелін поклав «ангольського грифа», описаного в 1781 році англійським орнітологом Джоном Латамом у його багатотомній праці «Загальний огляд птахів» . Колекція Леверіана в Лондоні включала два зразки, які були зібрані в Анголі.[5] Пальмовий гриф тепер поміщений в рід Gypohierax, який був введений для виду в 1836 році німецьким натуралістом Едуардом Рюпелем.[6] Назва роду поєднує давньогрецькі слова gups, що означає «стерв’ятник», і hierax, що означає «яструб»[7]. Вид монотиповий: підвиди не визначені.[3] ОписДорослого птаха майже не можливо сплутати з будь яким іншим видом. Це дуже яскравий і гарний птах. Його вага становить приблизно 1,3-1,7 кг, довжина 60 см, розмах крил 1,5 метра. Це найменший гриф Старого Світу[8][9]. Його оперення повністю біле, за винятком чорних ділянок на крилах і хвості. Навколо кожного ока є червона пляма. Молоді птахи віком до 3–4 років коричневі з жовтими плямами навколо очей. У польоті цей вид більше нагадує орла, ніж звичайного стерв'ятника. Він може підтримувати махаючий політ, тому не залежить від термічних потоків. Великого дорослого пальмового грифа з білим оперенням і чорним пір'ям на крилах і хвості можна сплутати як з орланом-крикуном, так і зі стерв'ятником, але у першого птаха тіло коричневе, а у другого білий хвіст[10] Виду не притаманний статевий диморфізм, самка має такий же розмір, як і самець. Молоді птахи переважно коричневі з частково чорними крилами, їм потрібно три-чотири роки, щоб набути дорослого забарвлення[11]. Поширення і середовище проживанняПальмові грифи зустрічаються в більшості прибережних районів африканського континенту від Гамбії до Кенії та аж до Південної Африки.[11] Загальна чисельність популяції оцінюється у 80 000 пар.[12] В ПАР налічується лише приблизно 40 птахів. Єдиними південноафриканськими країнами, де постійно гніздяться пальмові грифи, є ПАР та Мозамбік. Дослідження, проведене у 1970-х роках показало, що пальмові грифи гніздилися в гаях рафій в системі затоки Косі та Мтунзіні. Його розповсюдження пов'язане з наявністю пальми рафії Raphia australis на всіх постійно населених ділянках, а існування цього виду в Мтунзіні цілком пов’язане зі штучним вирощуванням пальм рафії.[13] Зараз у Південній Африці відомо 7 місць гніздування та загалом 40 окремих птахів. Як випливає з назви, розповсюдження пальмового грифа тісно пов’язане з поширенням олійних ( Elaeis guineensis ) або рафієвих ( Raphia ) пальм. Отже, він найбільш поширений у прибережних і мангрових лісах на висоті до 1500 м над рівнем моря, але також зустрічається у вологих саванах[11]. Харчування та годуванняПальмовий гриф, на відміну від більшості родичів, харчується в основному м'ясистими плодами олійної пальми та плодами пальми рафії, а також дикими фініками, апельсинами, іншими фруктами, іноді зерном та насінням акації.[14] [15] Фрукти становлять понад 60% раціону дорослої птиці та понад 90% раціону молодняку. [11] Було також зареєстровано, що вони харчуються крабами (як прісноводними, так і морськими), молюсками, жабами, пуголовками, рибою, жуками-гнойовиками, термітами, крилатими мурахами, крилатими термітами, сараною, дрібними ссавцями, птахами та їхніми пташенятами, зміями, іншими рептиліями, навіть яйцями рептилій і пташенятами, що вилупилися, і, як відомо, час від часу нападають на свійську птицю , а також харчується падлом[14] [15] [16] [17] [12][18]. Розведення Пари, що розмножуються, будують великі гнізда на високих деревах і часто виявляють сильну прив'язаність до місця свого гніздування. Вони можуть залишатися на місці гніздування цілий рік. Там, де є пальми рафії, гніздові пари будують гнізда біля основи пальмового листя. На початку сезону розмноження пари разом ширяють у повітрі, катаючись і пірнаючи, набагато акробатичніше, ніж більшість грифів. Під час кожного циклу розмноження відкладається одне біло- коричневе яйце, яке висиджують почерзі самець і самиця протягом чотирьох-шести тижнів. Зазвичай через 85-90 днів після вилуплення молоді коричневі пташенята покриваються пір'ям.[11] Статус охорониЦей вид широко поширений на більшій частині Африки, загалом досить звичайний і має стабільну популяцію. В ПАР він зустрічається рідше та більш локалізований, хоча не вважається, що він перебуває під загрозою[19] Загрозою для збереження птахів може бути вирубка прибережних лісів[20]. Вирощування пальм рафій через їхню декоративну цінність зараз зростає, забезпечуючи їжею та місцями для гніздування. Крім того, значна частина його середовища існування охороняється водно-болотним парком Ісімангалісо. На даний момент немає ініціатив щодо збереження конкретних видів, оскільки цей вид є єдиним видом грифа в Південній Африці, чисельність популяції якого зростає. Важливість збереження цього виду полягає в тому, що представники південноафриканської популяції мігрують до Мозамбіку, тим самим підтримуючи популяцію сусідньої країни.
Джерела
Посилання
|
.jpg)
_in_flight,_Semliki_Wildlife_Reserve.jpg)
_on_nest.jpg)