Гриненко Галина Олександрівна

У Вікіпедії є статті про ххх: Гриненко.
Гриненко Галина Олександрівна
Народилася10 січня 1925(1925-01-10)
Канів, Шевченківська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Померла14 грудня 2013(2013-12-14) (88 років)
Київ, Україна
Країна Україна
Діяльністьпоетеса
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Гали́на Олекса́ндрівна Грине́нко (10 січня 1925, Канів — 14 грудня 2013[1], Київ) — українська поетеса.

З життєпису

Народилася 10 січня 1925 р. в м. Каневі Черкаської області.

Закінчила Московський економічний інститут. Працювала економістом у Брянську (РФ, 1947–49) і Києві (1949–53).

Учасник війни, нагороджена медалями.

Перша збірка поезій Галини Гриненко «Золотий дощик» вийшла друком у 1958 році. Це були поезії для дітей, що їх Галина Олександрівна присвятила своїм донькам.

Авторка поетичних збірок: «Червона гвоздика», «Сонячні грона», «Зерно», «Пижмо», «Причастя», «Три троянди», вибране «Життя і строфи»; книжок для дітей: «Золотий дощик», «Змійка», «Нова квартира», «Неслухняний», «Коли нам радісно буває», «Лесиків секрет», «Мій квітник», «Чарівна квітка»; музичної п'єси «Зимова казка» (разом з композитором Ю. Рожавською); збірки оповідань «Зустріч біля вогнища».

Лауреат премії імені Лесі Українки 2004 року за збірку «Життя і строфи».

Примітки

  1. ↑ Марія Гламаздіна (12 грудня 2014). Життя і строфи поетеси Галини Гриненко. Дніпрова Зірка. Процитовано 14.05.2019.

Література

  • Сіренко М. Світло Великодньої писанки // Веч. Київ. 2003, 22 квіт.;
  • Горлач Л. Відлуння минулих літ // ЛУ. 2003, 15 трав.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Гриненко Галина Олександрівна


українська література Це незавершена стаття про українську письменницю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.