Григоров Олексій Вікторович

Григоров Олексій Вікторович
Народження18 серпня 1965(1965-08-18) Редагувати інформацію у Вікіданих (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняУкраїнська академія мистецтв (1993) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, іконописець
ВчительЧеканюк Вілен Андрійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГригоров Віктор Федорович Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиГригорова Наталія Олексіївна Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГригорова Леся Тимофіївна Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриГригоров Федір Вікторович Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Григоров.

Олексій Вікторович Григоров (нар. 18 серпня 1965, Київ) — український художник-монументаліст; член Спілки художників України з 1995 року. Син художників Віктора та Наталії, брат Федора, чоловік Лесі Григорових, онук скульптора Олексія Олійника та художниці Ніни Волкової.

З біографії

Народився 18 серпня 1965 року в місті Києві. 1993 року закінчив Українську академію мистецтв, де навчався, зокрема, у Вілена Чеканюка.

Живе у Києві, в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 64[1].

Творчість

Працює у жанрах монументального живопису, іконопису. У Києві брав участь у розписах:

Розписав іконостаси і стіни церков Різдва Христового в селі Бобруйках Чернігівської області (2002, у співавторстві) та Богородиці Покрови в селі Карабачині Житомирської області (2003, у співавторстві).

Бере участь у виставках з 1995 року.

Примітки

  1. ↑ Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1994, сторінка 38.

Література