Григор'єв Анатолій Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григор'єв.
Григор'єв Анатолій Іванович
рос. Анатолий Иванович Григорьев Редагувати інформацію у Вікіданих
Під час нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеню
Під час нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеню
Під час нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» II ступеню
Народився23 березня 1943(1943-03-23)
с. Меделівка, Радомишльського району, Житомирської області
Помер11 лютого 2023(2023-02-11) (79 років)
ПохованняТроєкуровське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна УРСР → Росія Росія
Національністьукраїнець
Діяльністьлікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma mater2-й Московський медичний інститут ім. М. І. Пирогова (1966)
Галузьмедицина
ЗакладІнститут медико-біологічних проблем РАН
Вчене званнядоктор медичних наук (1980), академік РАМн, академік РАН
Науковий ступіньпрофесор
Науковий керівникV. V. Parind Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніIgor B. Ushakovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРосійська академія наук
Академія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Григор'єв Анатолій Іванович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Анатолій Іванович Григор'єв (23 березня 1943(19430323), с. Меделівка, Радомишльського району, Житомирської області — 11 лютого 2023) — радянський і російський фізіолог, доктор медичних наук, професор.

Академік РАН (1997; член-кореспондент 1990). Заслужений діяч науки РФ (1996). Лауреат Державної премії СРСР (1989) і двох Державних премій РФ (2002, 2013).

Біографія

Закінчив у 1966 році 2-й Московський медичний інститут ім. М. І. Пирогова. З 1988 року — директор Інституту медико-біологічних проблем РАН. Академік РАМН (1993) і РАН (1997), віце-президент РАН, доктор медичних наук.

Наукові інтереси — космічні медицина і біологія: дослідження різних органів і систем людського організму (нирок, водно-сольового обміну, систем гормональної регуляції, опорно-рухового апарату, обміну речовин та ін) при дії різних факторів космічного польоту.

З 1996 року кафедру очолює екстремальної та екологічної медицини на факультеті фундаментальної медицини МДУ, читає курс лекцій з військової та екстремальної медицини[1].

Віце-президент Міжнародної астронавтичної федерації (2004—2006 рр.).

Помер 11 лютого 2023 року[2].

Нагороди та звання

  • Лауреат Державної премії СРСР (1989).
  • Лауреат Державної премії Російської Федерації в галузі науки і техніки (2002).
  • Офіцер Ордена Почесного легіону (2004).
  • Лауреат повної Демидівської премії «за видатний внесок у фундаментальні та прикладні дослідження в галузі космічної біології та медицини» (2008).
  • Премія імені А. А. Ухтомського РАН (2009) — за цикл робіт «Вивчення функціонального стану та діяльності здорової людини в екстремальних умовах».
  • Премія імені Л. А. Орбелі РАН (спільно з В. Б. Козловської, за 2013 рік) — за цикл робіт «Гравітаційна фізіологія»
  • Золота медаль імені В. М. Сєченова РАН (2014) — за цикл наукових праць «Вплив факторів космічного польоту на функціональний стан основних фізіологічних систем людини»
  • Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» II (2013)[3], III (2008) і IV (2003) ступеня
  • Лауреат Державної премії Російської Федерації в галузі науки і технологій (2013)
  • Орден Достик 2 ступеня (Казахстан, 2001)[4]
  • Лауреат премії імені М. В. Ломоносова I ступеня (2013) за цикл робіт «Адаптація фізіологічних систем людини до факторів космічного польоту і система профілактики».

Примітки

  1. ↑ ФФМ МГУ. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 27 червня 2017. 
  2. ↑ https://govoritmoskva.ru/news/352061/
  3. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 13 сентября 2013 г. № 718
  4. ↑ Указ Президента РК от 10.12.2001 № 737. Архів оригіналу за 12.09.2017. Процитовано 27.06.2017. 

Посилання

Література

  • Губарев В. С. Секретные академики. Кто сделал СССР сверхдержавой. — М.: Вече, 2015. — 320 с. — ISBN 978-5-4444-2546-6.