Гребінь Аврам Родіонович
Авра́м Родіо́нович Гре́бінь (Гребень; нар. 8 листопада (27 жовтня) 1878, містечко Березна, нині смт Менського району Чернігівської області — пом. 27 грудня 1961, с. Дмитрівка Менського району) — український лірник. ЖиттєписВтратив зір в двадцятиоднорічному віці. Грі на кобзі та лірі навчався у Терешка Пархоменка, також навчився грати на скрипці. Мандрував Чернігівщиною й Полтавщиною. Виступав як самостійно так і в ансамблі з своїми синами Костянтином (скрипка) і Миколою (басоля). Представляв традиційне мистецтво гри на колісній лірі. Олександр Юсов записав від нього лірницьке віртуозне перегравання.[1] У селі Дмитрівка 2002 року відкрито Хату-музей Аврама Гребеня. СамобутністьАврама Гребеня вважали здібним і самобутнім виконавцем козацького епосу, репертуар якого був записаний у 50-х роках XX століття. В автентичному зразку від Аврама Гребеня записаний «Невольницький плач». Це одна з найстарших дум про те, як полонені козаки, приковані кайданами до турецької галери, зморені голодом і пекельним сонцем, шмагані нагайками турків-яничарів, просять Господа про визволення з неволі, яка розлучила «брата з сестрою, мужа з жоною і батька й матір із дітками маленькими». Лірницьке виконавство дум — специфічне, монотонне, здебільшого говіркове, у невеликому діапазоні мелодії, як у цьому випадку, із розспівом наприкінці фраз. Специфічного тембрового колориту звучанню думи надає ліра. Репертуар
Примітки
Джерела
|