Графіто-водяний ядерний реактор

Графіто-водний ядерний реактор (ГВР, водно-графітовий реактор (ВГР), за класифікацією МАГАТЕ — LWGR, light water graphite reactor) — гетерогенний ядерний реактор, що використовує як сповільнювача графіт, а як теплоносія — звичайну (легку) воду.

За уран-графітовою схемою були зроблені перші експериментальні та промислові реактори, а також реактори для АЕС. У тому числі реактор Обнінської АЕС був уран-графітовим (реактор АМ)[1]. Промислові реактори цього типу для напрацювання плутонію будувалися і експлуатувалися всіма державами, що володіють ядерною зброєю, але енергетичні реактори — тільки в СРСР. У процесі експлуатації з'ясувалося, що графіт у нейтронному полі схильний до розпухання та деформації, що потребує періодичного трудомісткого ремонту кладки[2], і термін служби реакторів даного типу не перевищує 45-50 років (тоді як ВВЕР служать 60 років і більше), також велику проблему становить утилізація довгоживучого та біоактивного ізотопу С-14, що утворюється в графіті при нейтронному опроміненні, тому подальшого розвитку реактори не отримали. Останній реактор (РБМК-1000) побудований 1990 року, буде виведено з експлуатації наприкінці 2034 року.

На кінець 2011 року у світі працювало 15 реакторів, що належать до типу LWGR, всі вони розташовані у країнах колишнього СРСР. Ще один реактор на 915 МВт знаходиться на стадії будівництва[3].

Станом на 1 січня 2019 року в Росії експлуатуються 10 реакторів типу РБМК (РБМК-1000) і 3 реактори типу ЕГП-6.

У Росії її розвиток канальної концепції здійснює НДІКЕТ[ru]. Еволюційним розвитком канальної концепції є проект реакторної установки 3-го покоління МКЕР[ru].

Проробляються також матеріали з канального уран-графітового реактора ВГЕРС[4].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Архивированная копия (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 14 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  2. ↑ Пролог — Технология восстановления ресурсных характеристик (ВРХ) графитовых кладок РБМК-1000. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
  3. ↑ Nuclear Power Reactors in the World [Архівовано 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] // IAEA, 2012, ISBN 978-92-0-132310-1, page 12, «TABLE 2. TYPE AND NET ELECTRICAL POWER Of REACTORS CONNECTED TO THE GRID, 31 DEC. 2011»; «TABLE 3. TYPE AND NET ELECTRICAL POWER Of REACTORS UNDER CONSTRUCTION, 31 DEC. 2011»
  4. ↑ Водографитовый энергетический реактор со сверхкритическим давлением теплоносителя (ВГЭРС). www.atominfo.ru. 11.11.2008. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 23 червня 2019.

Джерела

  • ГРАФИТО-ВОДНЫЙ РЕАКТОР — Большой энциклопедический политехнический словарь. 2004.

Посилання