Грань (Требишів)

обец
Грань
словац. Hraň  [?]

±к:нп, засновані 1331 ±к:нп, засновані 1331

прапор
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Кошицький
Окрес Требішов → SPARQL ←

Перша згадка 1331
Засновано 1331

Висота над р.м. 106 м
Площа 17,40 км² (2023)[2]
Населення 1551 (2023)[1]
· густота 89,65 осіб/км² (2023)[3]
Телефонний код +421-056
Автомоб. ном. TV
Поштовий індекс 07603
Місцева влада
Вебсторінка hran.sk
Голова[5] Гелена Зускачова (словац. Helena Zuskáčová)
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK042B528366[6]
OpenStreetMap r2386328  ·R
GeoNames 724651
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 348 км
Карта
Грань (Требишів). Карта розташування: Словаччина
Грань (Требишів)
Грань (Требишів). Карта розташування: Кошицький край
Грань (Требишів)
Грань (Требишів) (Кошицький край)
Мапа

CMNS: Грань у Вікісховищі
Див. також: Грань

Грань (словац. Hraň) — село в окрузі Требишів Кошицького краю Словаччини. Площа села 17,4 км². Станом на 31 грудня 2023 року в селі проживав 1551 мешканець.

Географія

Село лежить посеред Східнословацької низовини біля злиття річок Трнавка та Ондава на висоті 106 м над рівнем моря. Протікають Копаний ярок; Гранський канал і Кропа[7][8][9].

Історія

Перші згадки про село датуються 1331 роком[10][11]. У 14 столітті Грань належала тамтешнім землевласникам, у 14--15 століттях — шляхтичам з Лученця, а у другій половині 16 століття — послідовно родинам Баторі і Вардої.

У писемних джерелах 14--15 століть згадується як Ґаран (Garan), від 16 століття — Ґарань (Garany), що являло собою мадяризовану форму більш давньої словацької назви Ґрань (Graň). В угорській мові зберігся приголосний «ґ» (g), який у словацькій мові від 13 століття змінився на «г» (h).[12]

Культура

Палац Алмаші, сьогодні дитяча психіатрична лікарня, двоповерхова будова з елементами англійської неоготики з 1901—1903 років. Початково на цьому місці стояв ренесансний палац з 16 століття, пізніше перебудований на бароковий. Частину старішої будови було використано при перебудові палацу на сучасний вигляд. За легендою, граф програв його в карти. Від 1934 року тут було розташовано заклад для душевнохворої молоді. Під час другої світової війни тут був табір для інтернованих польських біженців, потім — концентраційний табір для угорських політичних в'язнів. Від 1952 року тут функціонує дитячий лікувальний заклад. Фасади палацу гладкі, частково з різьбленої цегли, з дерев'яними елементами. Вікна мають кам'яне облицювання.

Римо-католицька церква Святого хреста, однонавна пізньобарокова споруда з сегментовим завершенням і вежею з 1756—1757 років. Розташований у центрі села.

Реформатська церква, однонавна споруда у стилі класицизму з півкруглим завершенням і вежею з 1792 року. Перебудови виконано в 1842—1850 і 1912 роках. Розташований у центрі села.

Примітки

  1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
  2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
  3. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
  4. Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Q8976403", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q8976403/uk. Докладніше: Вікіпедія:Проєкт:Вікідані; Вікіпедія:Категоризація.
  5. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
  6. Hraň. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
  7. Kropa
  8. Hranský kanál
  9. Kopaný jarok
  10. (словац.) Registre obnovenej evidencie pozemkov. Bratislava : ÚGKK SR, 2011-12-31.
  11. (словац.) Počet obyvateľov SR onlajn. Bratislava : ŠÚ SR.
  12. ULIČNÝ, Ferdinand (2001). Dejiny osídlenia Zemplínskej župy (словацькою) . Vyd. 1. Michalovce : Zemplínska spoločnosť,. с. 173—174. ISBN 80-968579-1-6.