Горобець Павло Матвійович

Горобець Павло Матвійович
Народження	15 (28) січня 1905  Полтава, Російська імперія
Смерть	25 жовтня 1974(1974-10-25)  (69 років)
	Полтава, СРСР
Поховання	Монастирське кладовище (Полтава)
Країна	Російська імперія   УНР   СРСР
Жанр	пейзаж  і портрет
Навчання	Перша полтавська гімназія (1918)  і Харківське державне художнє училище (1932)
Діяльність	художник
Вчитель	Цисс Григорій Іванович  і Бурачек Микола Григорович
Відомі учні	Максимчук Віра Антонівна
Працівник	Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка
Член	Асоціація художників Червоної України (1931)  і Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Павло Матвійович Горобець (28 січня 1905, Полтава — 25 жовтня 1974, Полтава) — український радянський живописець; член Асоціації художників Червоної України у 1927—1931 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року.

Біографія

Народився 15 [28] січня 1905(19050128) у місті Полтаві (нині Україна). Його батько, Матвій Григорович, був друкарем, а мати, Меланія Панасівна — кравчинею. 1918 року закінчив Першу полтавську гімназію[1]. Протягом 1922—1926 років навчався у Полтавській художній студії у Григорія Цисса; у 1928—1932 роках — у Харківському художньому технікумі, був учнем Миколи Бурачека.

Протягом 1927—1936 років працював у редакціях газет «Робітник Полтавщини», «Більшовик Полтавщини»; у 1937—1939 роках викладав малювання у студії Палацу піонерів у Полтаві. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (31 травня 1945)[2].

З 1946 року працював у Полтавському художньому музеї заступником директора з наукової роботи, а з 1963 по 1973 рік — його директором[1]. Одночасно протягом 1947—1950 років викладав у художній студії при музеї. Мешкав у Полтаві в будинку на Бабичівському провулку (нині провулок Желвакова), № 8[1] та в будинку на площі Дзержинського, № 11. Помер у Полтаві 25 жовтня 1974 року. Похований у Полтаві на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиря[3].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, графіки, художньої критики. Творчість базувалася на традиціях російського передвижництва та соцреалізму. Пейзажі виконував в імпресіоністичній манері, характерній для 1930-х років. Серед робіт:

графіка

• серії шаржів на полтавських мистців (1930—1956);
• серія фронтових малюнків «Шляхами Великої Вітчизняної» (1942—1945);
• портрети артистів Полтавського українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя (1947—1950);
• рисунки і карикатури для місцевої преси;
• композиції, присвячені життю і діяльності Івана Котляревського, Панаса Мирного;

живопис

• «Інтер'єр. Зал портретів XVIII століття Полтавського художнього музею» (1922);
• «Інтер'єр Полтавського художнього музею» (1925);
• «Полтава. Перша трава» (1926);
• «Снопи на полі» (1928);
• «Теплі дні осені» (1932);
• «Осінні барви» (1934);
• «Дніпровська далечінь» (1934);
• «Вуличка старої Полтави» (1934);
• «Осики в Санжарах» (1937);
• «Хати над річкою Санжари» (1937, Харківський художній музей);
• «Літній день» (1938, Національний музей у Львові);
• «Багатий урожай» (1940, Полтавський краєзнавчий музей);
• «Береза над Волгою» (1942, Івановський обласний художній музей);
• «Вечір над річкою» (1945);
• «Квіти і фрукти» (1945);
• «Володимир Короленко за роботою над книгою „Побутове явище“» (1946, Полтавський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка);
• «Гора Аю-Даг у Криму» (1948);
• «Осінь над Ворсклою» (1951);
• «На Ворсклі» (1952, Полтавський художній музей);
• «Котляревський-артист у ролі Степана Збитенщика» (1952, Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського);
• «Дніпро під Києвом» (1954);
• «Зелені береги Ворскли» (1955);
• «На колгоспному току» (1955);
• «Весня прийшла» (1957, Полтавський художній музей);
• «Теплий вечір» (1958, Полтавський художній музей);
• «Над Пслом» (1958);
• «Лід пройшов» (1960, Полтавський художній музей);
• «Золотий наряд» (1960, Миколаївський художній музей);
• «Сонечко пригріває» (1960);
• «Тополі над дорогою» (1963);
• «Зимове сонечко» (1963);
• «Березовий гай» (1965);
• «Вечір у полі» (1967);
• «Замріяний Дніпро» (1970, Полтавський художній музей);
• «Полтава. Спаська церква» (1970).

Крім згаданих музеїв, картини художника зберігаються у музеях Москви, Тбілісі, Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. У Полтавському художньому музеї зберігається 61 живописний твір художника і понад 200 графічних робіт[1].

У Полтавському українському музично-драматичному театрі оформив вистави:

• «Діти сонця» Максима Горького (1948);
• «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1949).

Писав про театральне, музичне і мистецьке життя Полтави, робив огляди виставок. Уклав:

• буклет «Твори Миколи Ярошенка у Полтавському державному художньому музеї» (Полтава, 1955);
• буклет «Полтавський художній музей. 1919—1969» (Київ, 1970);
• каталог «Виставка творів художника Григорія Івановича Цисса» (Полтава, 1956);

Опублікував статтю «Народний митець: [Про різьбяра Я. Усика]» // «Україна», 1959, № 1.

Брав участь у обласних виставках з 1926 року, республіканських — з 1927 року. Персональні виставки вібулися у Полтаві у 1946—1947, 1956, 1958 (разом з Корнієм Посполитаком), 1963, 1965, 1967, 1973 роках; Харкові у 1964 році, Києві у 1973 році. До 100-річчя від дня народження художника у 2005 році у Полтавському художньому музеї відбулася велика персональна виставка. До виставки працівники музею за сприяння видавництва «АСМІ» (директор Олексій Петренко) видали каталог[4]. У цьому ж виданні опубліковани спогади художника[1].

У мистецтві

Портрети художника створили: Дмитро Ангельський (1924, Полтавський художній музей[5]), Марк Брукман (1928), Григорій Цисс (1930), Віталій Шаховцов (1963), Євген Путря (1985).

Примітки

1. Світлана Бочарова. Павло Матвійович Горобець. / Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.
2. Горобец Павел Матвеевич / Память народа. (рос.)
3. Горобця П. М. могила у Полтаві // Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : Українська енциклопедія, 1992. — С. 199. — ISBN 5-88500-033-6.
4. Павло Горобець (1905—1974): каталог виставки, присвячений 100-річчю від дня народження. — Полтава: АСМІ, 2005. — 57 с.
5. В. М. Ханко. Ангельський Дмитро Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.

Література

• Горобець Павло Матвійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 112.;
• Горобець Павло Матвійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Горобец, Павел Матвеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 126. (рос.);
• Горобець Павло Матвійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 179 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Горобець Павло Матвійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 169 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• В. М. Ханко. Горобець Павло Матвійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.

Біографії   Живопис   Музеї   Полтава