|
Гори Гамбурцева
Гори Гамбурцева (також Гірський хребет Гамбурцева, Підлідні гори Гамбурцева) — система підлідних гір в центральній частині Східної Антарктиди, поблизу Купола А[1]. Довжина формації — 1200—1300 км, ширина — 200—500 км. Мають протяжність у вигляді дуги між 72°—82° пд. ш. та 30° — 90° сх. д.[2] Найвищі відомі висоти — 2990 м та 3390 м. Висота льодового покриву не менше 600 м, трапляються ділянки, де льодова товща більша за 4 км. Вважається, що розмірами гірська система завбільшки з європейські Альпи.[3] Східним продовженням гірської системи є Підлідні гори Восток[4]. Гори відкриті 3-ю радянською антарктичною експедицією у 1958 р. та названі на честь радянського геофізика та академіка Григорія Гамбурцева[2]. Відкриття формації було значним сюрпризом для геологів, адже до того переважала гіпотеза, що підлідний ландшафт Антарктиди є рівниною без якихось виразних геологічних формацій, на кшталт рівнин Канади[5]. ДослідженняДовгий час Гори Гамбурцева були майже не дослідженими через очевидні труднощі доступу до формації. У 2008—2009 роках діяв міжнародний проєкт з вивчення гірської системи — AGAP (англ. Antarctica's Gamburtsev Province — укр. Антарктичний регіон Гамбурцева). У ході нього було складено карту гірського масиву за допомогою радарів під час радіозондування з літаків, вимірювання магнітного поля та гравітації, сейсмозондування[5][6]. Геологічна історія
Приблизно 250—100 млн років тому в районі майбутніх гір Гамбурцева, поблизу від старих корінних порід, почалися процеси рифтогенезу, внаслідок розколу суперконтиненту Гондвана, що призвело до підняття кілю, його нагріву, як наслідок — «омолоджування» та відновлення гірської системи. Таким чином був пояснений парадокс, як такі порівняно молоді гори могли існувати посеред древнього континенту. Антарктичні ж льодовики зберегли гірський масив від надмірної ерозії[6][5]. Згідно з сучасними палеокліматичними моделями, нинішній Східноантарктичний льодовиковий щит, що займає левову частку території Антарктиди, почав формуватися близько 35—33 млн років тому в еоценовий період, коли снігові шапки вершин Гір Гамбурцева почали розростатися, згодом об'єднавшись в єдиний льодовий масив, що зрештою вкрив кількасотметровим шаром увесь континент[1][5]. Див. такожПосилання
|
||||||||||||||||||||||
