Горихвістка алашанська

? Горихвістка алашанська
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Мухоловкові (Muscicapidae) Рід: Горихвістка (Phoenicurus) Вид: Горихвістка алашанська
Біноміальна назва
Phoenicurus alaschanicus (Przevalski, 1876)
Посилання
Вікісховище: Phoenicurus alaschanicus Віківиди: Phoenicurus alaschanicus ITIS: 562028 МСОП: 22710030 NCBI: 2292715

Горихвістка алашанська[2] (Phoenicurus alaschanicus) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Цей малодосліджений вид птахів є ендеміком Китаю.

Опис

Довжина птаха становить 14-16 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців верхня частина голови і шия сірі, спина, надхвістя і хвіст іржасто-руді. Плечі і крила чорні, на крилах білі смуги. Нижня частина тіла іржасто-руда. живіт білуватий. Самиці мають непримітне, тьмяно-буре забарвлення, нижня частина тіла у них охриста. Хвіст з боків рудий, центральна частина хвоста чорнувато-бура.

Поширення і екологія

Алашанські горихвістки гніздяться на півночі центрального Китаю (Цинхай, Ганьсу, Нінся, зокрема в горах Алашань). З жовтня по березень вони мігрують на схід до Хебея і Пекіна. Вони живуть на кам'янистих схилах, порослих чагарниками і в чагарникових заростях на берегах гірських річок і струмків в межах поясу хвойних гірських лісів, на висоті від 3300 до 3500 м над рівнем моря. Взимку зустрічаються в долинах, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, восени також ягодами.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція алашанських горихвісток становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Phoenicurus alaschanicus. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.