Гордієнко Дмитро Олександрович
Дмитро Олександрович Гордієнко (нар. 2 березня 1983, Дніпропетровськ, УРСР) — український футболіст, нападник. Виступав у Прем'єр-лізі за ФК «Львів», а також за низку клубів першої та другої ліг України. Нині дитячий тренер клубу «Дніпро». ЖиттєписУ ДЮФЛУ виступав за дніпропетровські УФК і «Дніпро». Потім грав за німецький «Саарбрюкен»[1]. Влітку 2002 року потрапив в івано-франківський «Лукор», але незабаром виступав за «Прикарпаття». Потім грав за хмельницьке «Поділля», в команді провів 39 матчів і забив 2 м'ячі в чемпіонаті, також зіграв у 1 матчі Кубка України. Восени 2004 року потрапив у клуб «Миколаїв», Гордієнко в команді не провів жодного матчу. Потім грав за «Нафком» з міста Бровари. Влітку 2006 року перейшов у білоцерківську «Рось». Клуб виступав у Другій лізі, Гордієнко став 4-м бомбардиром у сезоні 2006/07 років, забивши 12 м'ячів у 28 матчах. У липні 2007 року побував на перегляді в алчевській «Сталі», але команді не підійшов[2]. Влітку 2007 року перейшов у бурштинський «Енергетик». У сезоні 2007/08 років Гордієнко забив 18 м'ячів, ставши третім бомбардиром після Павла Ониська та Матвія Бобаля. Після цього їм цікавилися львівські «Карпати»[3]. У липні 2008 року перейшов до табору новачка Прем'єр-ліги, ФК «Львів» у статусі вільного агента[3]. Гордієнком підписав контракт терміном на один рік і взяв 10-й номер[3]. У Прем'єр-лізі дебютував 20 липня 2008 року в домашньому матчі проти донецького «Шахтаря» (2:0)[4], Гордієнко почав матч в основі, але на 69 хвилині був замінений на Павла Худзіка. Єдиним голом за «Львів» відзначився 2 листопада 2008 року в матчі проти сімферопольської «Таврії» (2:4)[5], на 39 хвилині у ворота Андрія Диканя. За підсумками сезону 2008/09 років «Львів» залишив вищий дивізіон, а Гордієнко провів всього 12 матчів і забив 1 м'яч у «вишці». Влітку 2009 року повернувся в «Енергетик». В липні 2010 року перейшов до білоцерківського «Арсеналу»[6], а в березні 2011 року повернувся до «Енергетика»[7]. У тому ж році, в зв'язку зі зміною власника бурштниской ГРЕС, фінансування «Енергетика» закінчилося і клуб припинив своє існування. Тут-то на горизонті й з'явився «Кремінь».
У 2013 році завершив кар'єру гравця, і приступив до роботи в академії дніпропетровського «Дніпра». Працює тренером юнацьких складів до 10 і до 13 років. Його тато Олександр Васильович і дядько Олексій Васильович були футбольними арбітрами. Як лайсмени провели у вищій лізі чемпіонату України понад 100 матчів кожний. ДосягненняПримітки
Посилання
|