Гордійчук Петро Максимович

Гордійчук Петро Максимович
Народження6 листопада 1912(1912-11-06)
Чорнорудка
Смерть13 січня 1991(1991-01-13) (78 років)
 Каланчак
КраїнаСРСР СРСР
НавчанняКиївський художній інститут
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гордійчук.

Петро́ Макси́мович Гордійчу́к (нар. 6 листопада 1912, Чорнорудка — пом. 13 січня 1991, Каланчак) — український радянський художник театру, режисер і живописець. Брат музикознавця Миколи Гордійчука.

Біографія

Народився 6 листопада 1912 року в селі Чорнорудці (тепер Бердичівський район Житомирської області, Україна). 1930 року вступив до Київського художнього інституту, але не закінчив його. Навчався у Григорія Світлицького та Євгена Холостенка. 1936 року закінчив театральний технікум при Київському театральному інституті.

У 1946 році був репресований. У 1958–1962 роках працював режисером і художником Львівського музично-драматичного театру у Дрогобичі. З лютого 1972 року по грудень 1978 року працював режисером народного самодіяльного театру імені Леся Курбаса в Підволочиську. 1976 року заснував дитячу художню школу в Підволочиську[1].

Помер 13 січня 1991 року в Каланчаку.

Творчість

Оформив вистави:

Автор пейзажів, натюрмортів. Серед картин:

  • «Невільник» (1940);
  • «Садок вишневий коло хати» (1956);
  • «Лісова пісня» (1976);
  • портрети Тараса Шевченка.

Брав участь у мистецьких виставках, у тому числі в Тернополі у 1972 році[1]. Персональна відбулася у Львові у 1961 році.

Примітки

  1. ↑ а б Сайт містечка Підволочиська. Видатні земляки. Архів оригіналу за 5 травня 2017. Процитовано 9 грудня 2020.

Література