Гопкало Володимир Михайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гопкало.
Ф
Володимир Гопкало
Особисті дані
Повне ім'я Гопкало Володимир Михайлович
Народження 7 грудня 1978(1978-12-07) Редагувати інформацію у Вікіданих (46 років)
  СРСР
Зріст 170 см
Вага 66 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1995—1997 Україна «Динамо» К 0 (0)
1995—1996 →  Україна «Динамо-2» К 17 (0)
1997 →  Україна «Динамо-3» К 5 (0)
1998 Україна «Поділля» 11 (0)
1999 Україна «Десна» 18 (0)
1999 Україна «Кремінь» 1 (0)
2000 Україна «Полісся» 4 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1994 Україна Україна (U-16)  ? (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 14 липня 2013.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 14 липня 2013.

Го́пкало Володи́мир Миха́йлович (нар. 7 грудня 1978, СРСР) — український футболіст, захисник низки футбольних клубів першої та другої ліг. Ексгравець юнацької збірної України, бронзовий призер юнацького чемпіонату Європи з футболу (1994). Вихованець футбольної школи київського «Динамо».

Життєпис

Володимир Гопкало почав свій шлях у великий футбол в системі київського «Динамо». Зірковим часом футболіста став юнацький чемпіонат Європи з футболу 1994 року, де він разом з партнерами по збірній здобув бронзові нагороди. Володимир провів на чемпіонаті п'ять ігор з шести та відзначився забитим м'ячем у ворота збірної Данії[1].

У 1995 році Гопкало брав участь у матчах чемпіонату ААФУ та Кубку України у складі «Динамо-3», а також залучався до ігор другої динамівської команди. Втім, витримати конкуренцію у резерві киян юнаку не вдалося і він залишив команду, перейшовши до лав хмельницького «Поділля», де, одначе, також зірок з неба не хапав. Кожен з наступних трьох сезонів футболіст розпочинав у новій команді й в жодній з них йому не вдалося закріпитися. Наприкінці 2000 року Володимир у 22-річному віці провів останній матч на професійному рівні, продовжуючи надалі виступати лише за аматорські команди, серед яких були ФК «Ніжин», «ГПЗ» (Варва) та «Європа» з Прилук.

Досягнення

Примітки

  1. ↑ Перший успіх українського футболу. «Footboom». Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 15 липня 2013.

Посилання