Гольмґард

Гольмґард[1] (у сагах Hólmgarðr[2]) — назва у скандинавських сагах давнього міста Руси, у певні часи — резиденції чи столиці Володимира Святославича, його синів Вишеслава та Ярослава.[3] Розташовувався на «Східному шляху» («Austrverg»[4]) з варягів у греки. Назва «Гольмґард» зустрічається в саґах більше 100 разів. Значний скандинавський центр Руси.

Поки не встановлено точної назви міста давньоруською мовою. Ймовірні варіанти — Ґньоздово, Свиничеськ, Холм-Город.[3][5] Археологічні розкопки довели, що його не варто ототожнювати із Новгородом на Волхові (включаючи поселення на Славенсьому кінці) чи гіпотетичним Новгородом на Лузі.[6] Джерела та археологічні матеріали дозволяють стверджувати, що Гольмґард розташовувався на Дніпрі.[3]

За російським істориком О. Ридзевською, назва походила від слів: «Hólme» (острів), «garðr» (садиба, хутір).

Згідно зі скандинавськими сагами:

  • був відомим центром від Ісландії та Фарерських островів від останньої чверті ІХ ст.,
  • тут функціонував міжнародний торг,[2] зокрема, прибували візантійські купці,
  • у місті були князівський двір з палацом, річковий порт[2],
  • можна стверджувати про наявність церкви св. Олафа та ґотського іноземного двору (купці з Ґотланду),[6]
  • Володимир Святославич та його син Ярослав були «конунґами» Гольмґарда,
  • ісландські та норвезькі джерела описують окрему групу купців, які торгували з Гольмґардом — «гольмґардафарі», які заходили на Фарери та Ісландію,[2]
  • чверть, може, більше, населення складали скандинави,[7]
  • 995 року був спустошений як помста шведам.[8]

Тривалий час істориками ототожнювали Гольмґард з Новгородом на Волхові, зокрема, з його Рюриковим Городищем.[6] Відсутність будь-яких археологічних артефактів, раніших 1044 року у Новгороді та наявність чисельних скандинавського походження — у курганах біля теперішнього села Ґньоздова поблизу місця впадіння річки Свинець[9] (рос. Свинец) у Дніпро, на думку Леонтія Войтовича, дозволяє припустити, що саме городище Ґньоздово було Гольмґардом. До Ґньоздова легко добратися Західною Двіною та Касплею через один простий волок.

Також учений припускає, що Гольмґард—Холм-Город—Ґньоздово як Арта став відомий арабським купцям з початку Х ст., коли тут за участи вікінґів сформувався значний торговий центр. Назва Арта нагадує назву теперішнього міста Орша (перша згадка — 1067 рік). Місто занепало після заснування Новгорода на Волхові, куди переніс резиденцію Володимир Ярославич, а з ним перебралися вікінґи. Слов'янське та купецьке населення міста перебралося до сусідніх Смоленська й Орші.[10]

Згідно з сагами, тут перебували королі Норвегії:

  • у свого дядька Сігурда — брата матері Астрід — Олаф I Трюґґвасон, де він зарубав сокирою свого кривдника — пірата Клеркона, за що йому згідно місцевих законів загрожувала смертна кара. Хлопця взяла під свій захист дружина Володимира Святославича Аллоґія (Олова);
  • Магнус I «Добрий» провів тут багато років в еміграції, у 1034 році звідси вирушив до шведської Сіґтуни та Норвегії.[11]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Войтович Л. Гольмґард… — С. 39.
  2. ↑ а б в г Войтович Л. Гольмґард… — С. 40.
  3. ↑ а б в Войтович Л. Гольмґард… — С. 52.
  4. ↑ У статті на С. 39 — Austrverg; на С. 45 — Austrverg.
  5. ↑ Сюрнес — назва не давньоруська.
  6. ↑ а б в Войтович Л. Гольмґард… — С. 44.
  7. ↑ Там само. — С. 51.
  8. ↑ Там само. — С. 42.
  9. ↑ Є варіанти, що назва походить від слова свиня, бо родовища металу свинець в цих місцях відсутні.
  10. ↑ Войтович Л. Гольмґард… — С. 54—55.
  11. ↑ Войтович Л. Гольмґард… — С. 43.

Джерела

Посилання