Головін Володимир Олександрович

Головін Володимир Олександрович
Народився28 серпня 1922(1922-08-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська СФРР
Помер27 січня 1989(1989-01-27) Редагувати інформацію у Вікіданих (66 років)
Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Науковий ступінькандидат історичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» медаль «За бездоганну службу»
Заслужений працівник НКВС
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головін.

Володимир Олександрович Головін (28 серпня 1922(19220828), місто Москва, тепер Російська Федерація — 27 січня 1989, місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський діяч органів державної безпеки, голова КДБ Узбецької РСР, генерал-лейтенант (1986). Депутат Верховної ради СРСР 11-го скликання. Кандидат історичних наук.

Життєпис

Народився в родині службовця. У 1940 році закінчив середню школу № 89 у Москві.

З липня 1940 року служив у Червоній армії, закінчив два курси Вищого військово-морського інженерного училища імені Дзержинського. У серпні 1942 року вступив до Ленінградського військово-інженерного училища імені Жданова.

В органах держбезпеки СРСР з жовтня 1942 року. У лютому 1943 року закінчив курси при Вищій школі НКВС.

У лютому — квітні 1943 року — помічник оперуповноваженого Куп'янського районого відділу УНКВС по Харківській області. У квітні 1943 — лютому 1944 року — помічник оперуповноваженого Балаклійського районого відділу УНКВС по Харківській області. У лютому — травні 1944 року — оперуповноважений Балаклійського районого відділу УНКВС по Харківській області.

З травня по грудень 1944 року — слідчий слідчого відділу, з грудня 1944 по січень 1947 року — оперуповноважений різних відділень 2-го відділу УНКДБ — УМДБ по Харківській області.

Член ВКП(б) з грудня 1944 року.

З січня 1947 року — в центральному апараті МДБ СРСР, працював у 5-му Управлінні МДБ та 4-му Управлінні МВС—КДБ, пройшов шлях від оперуповноваженого до начальника відділення.

У 1953 році заочно закінчив Московський юридичний інститут.

У липні 1955 — червні 1956 року — заступник начальника 5-го відділу 4-го Управління КДБ при РМ СРСР. У червні 1956 — червні 1957 року — заступник начальника 1-го відділу 4-го Управління КДБ при РМ СРСР.

У червні 1957 — листопаді 1960 року — радник апарату старшого радника КДБ при РМ СРСР при МВС Румунської Народної Республіки.

У лютому — квітні 1961 року — старший помічник начальника 8-го відділу Першого головного управління КДБ при РМ СРСР.

У квітні 1961 — серпні 1974 року — в чинному резерві Першого головного управління КДБ при РМ СРСР за посадою старшого помічника начальника відділу.

У серпні 1974 — червні 1975 року — заступник начальника 3-го відділу 5-го Управління КДБ при РМ СРСР.

У липні 1975 — жовтні 1978 року — начальник 3-го відділу 5-го Управління КДБ при РМ СРСР.

У жовтні 1978 — серпні 1983 року — начальник 7-го відділу 5-го Управління КДБ при РМ СРСР.

24 серпня 1983 — 27 січня 1989 року — голова КДБ Узбецької РСР.

Помер 27 січня 1989 року в місті Ташкенті.

Звання

Нагороди

Примітки

Джерела