Головачов Дмитро Михайлович
Дмитро́ Миха́йлович Головачо́в (рос. Дмитрий Михайлович Головачёв; нар. 1866 — пом. 17 лютого 1914) — російський географ, економіст, публіцист і громадський діяч часів Російської імперії. Засновник Забайкальського відділення Російського географічного товариства. Брат краєзнавців, дослідників і знавців Сибіру — Петра і Олександра Головачових[2]. Дядько історика Бориса Полевого, шурин геолога Петра Полевого[1]. БіографіяНародився у 1866 році у місті Кузнецьк Томської губернії Російської імперії в родині «приватного службовця» Михайла Головачова, який мав здібності до вивчення мов. Мати — із багатої купецької сім'ї[3]. Навчався у Томській гімназії. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. Товаришував з Миколою Ядрінцевим та Григорієм Потаніним. Під час голоду в Уфимські губернії організував їдальню для голодуючих. У 1894 році взяв участь в експедиції на Гірський Алтай. У 1897 — працював статистиком у експедиції Анатолія Куломзіна. Займався дослідженням землеустрою та земельних відносин в Забайкальської області. Підготував до публікації книгу «Бюджети». В кінці XIX-го-на початку XX століття займався землевпорядними роботами у Єнісейській губернії. З 1901 року — завідувач переселенським районом і землевпорядними роботами в Забайкальській області. Очолював Читинську філію Приамурського відділення Російського географічного товариства (РГО). Під його керівництвом члени РГО описували місцеву флору і фауну, проводили етнографічні та археологічні дослідження, складати карти регіону. З 1904 по 1914 рік — очолював Читинський краєзнавчий музей. Співзасновник літературної і суспільно-політичної газети «Забайкальская новь» (1907-1920). У 1908 році у Читі видав дослідження «Поселки по линии Забайкальской железной дороги». У «Трудах Агинской экспедиции» написав розділ «Население» (випуск VI, Чита, 1911 рік). У 1912 році, спільно з Олександром Баньщіковим, Юліаном Горбатовським та Василем Рудницьким, організував Перший обласний сільськогосподарський з'їзд. Обирався гласним Читинської міської думи. Під псевдонімом Крушин публікував в газетах літературні і публіцистичні роботи. Статті виходили у «Вестнике Европы», «Русском богатстве», «Восточном обозрении», «Сибирской жизни», санкт-петербурзькій «Сибири» та інших виданнях. Помер 17 лютого 1914 року у Читі «від розриву серця»[4]. РодинаМав сестру Антоніну. А також двох братів — Петра і Олександра, які також стали краєзнавцями, дослідниками та знавцями Сибіру[2]. Дружина — Олена Григорівна Головачова (до шлюбу Клеменц), племінниця етнографа Дмитра Клеменца[4]. Після смерті Головачова стала дружиною сходознавця Сергія Ольденбурга[1]. Племінник — історик Борис Полевой. Зять — геолог Петро Полевой[1]. Бібліографія
Примітки
ДжерелаОсновні
Додаткові
|