Народився в станиці Аксайська (м. Аксай) у родині козака. За спогадами самого архітектора, його далекими пращурами були корабели з Голландії (Нідерландів), запрошені Петро І до Росії. Звідси і прізвище — Голландський.
Навчався в Новочеркаській класичній гімназії, яку закінчив 1884 року.
Впродовж 1885–1892 років навчався в Петербурзькому інституті цивільних інженерів. Після закінчення навчання і до 1897 року служив у Петербурзі.
1898 року переїхав до Києва і за 20-річне перебування в місті збудував ряд громадських та житлових будинків.
Викладав у КПІ, вченим секретарем Київського товариства історії архітектури та мистецтва.
1919 року, під час вступу до міста військ Симона Петлюри, зробив спробу повернутися до Новочеркаська, однак потрапив до Криму, де й залишився.
Спочатку працював у Херсонеському музеї (1920–1923), 1923 року перебрався до Сімферополя, працював хранителем Таврійського музею. Був членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії.
З 1928 року працював архітектором Кримконсервтресту, потім з 1931 і до 1938 року в Кримдержпроектресті.
Очолював Кримське відділення Спілки радянських архітекторів.
Троїцький народний будинок, світлина початку XX ст.
Садиба О. Н. Терещенка на вул. Толстого № 7 (1898 р.)[1].
Керував спорудженням Троїцького народного будинку, пізніше Троїцького народного театру на вул. Великій Васильківській № 53 (1900—1902 pp., автори Г. Антоновський, В. Осьмак).
Будинок-контора «Заготзерно» в Сімферополі (1-а пол. 1930-х рр.), Здійснював рестарврацію Ханського палацу в Бахчисараї, обстежував археологічні та історичні пам'ятки в Старому Кримі, Євпаторії.
Здійснював внутрішнє опорядження Будинку піонерів у Сімферополі.
Нереалізовані проекти
Ескізний проект нового залізничного вокзалу в Києві (поч. ХХ ст.).
Адреси в Києві
вул. Маріїнсько-Благовіщенська (тепер Саксаганського) № 74 (1898—1902),
вул. Тарасівська № 34 (1902—1905),
вул. Володимирська № 89 (1906—1913),
вул. Єлизаветинська (тепер Пилипа Орлика) № 1 (1913—1919).
.svg){kind=small}
