|
Голдін Микола Васильович
Микола Васильович Голдін (нар. 20 березня 1910, пристанційне селище Гришине Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер місто Покровськ Покровського району Донецької області — 2001, місто Москва) — радянський діяч, міністр будівництва підприємств важкої індустрії СРСР (1967—1986). Герой Соціалістичної Праці (19.03.1980). Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань (у 1967—1989 роках). Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. БіографіяНародився в родині залізничника. Трудову діяльність розпочав у 1924 році учнем слюсаря та слюсарем залізничного депо, потім працював помічником машиніста паровоза депо станції Гришине на Донбасі. У 1929—1931 роках — студент робітничого факультету (робітфаку) Донецького гірничого інституту. У 1931—1937 роках — студент Харківського електротехнічного інституту. У 1937—1938 роках — виконроб, інженер, начальник районного монтажного бюро. У 1938—1939 роках — завідувач спеціального проектного бюро тресту «Електромонтаж» в місті Харкові. У 1939—1941 роках — старший інженер, заступник начальника виробничо-розподільного відділу Головелектромонтажу Народного комісаріату будівництва СРСР. У 1941—1946 роках — керуючий тресту «Центроелектромонтаж» Народного комісаріату будівництва СРСР. У 1946—1950 роках — начальник «Головелектромонтаж»у Міністерства будівництва підприємств важкої індустрії СРСР. У 1950—1951 роках — заступник, а у 1951—1953 роках — 1-й заступник міністра будівництва підприємств важкої індустрії СРСР. У березні 1953 — квітні 1954 року — заступник міністра будівництва СРСР. У квітні 1954 — травні 1957 року — заступник міністра будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості СРСР. У 1957—1958 роках — заступник голови Кемеровської ради народного господарства (раднаргоспу). У 1958—1961 роках — головний інженер будівництва Бхілайського металургійного комбінату в Республіці Індія. У 1961—1962 роках — заступник міністра будівництва Російської РФСР; 1-й заступник голови Ради народного господарства Російської РФСР. У 1962—1963 роках — радник посольства СРСР на Кубі. У березні 1963 — жовтні 1965 року — заступник голови Державного виробничого комітету з монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР. У жовтні 1965 — лютому 1967 року — заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР. 21 лютого 1967 — 30 січня 1986 року — міністр будівництва підприємств важкої індустрії СРСР. З 1970 року — голова Товариства радянсько-індійських культурних зв'язків. З січня 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі. Нагороди
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||
