Гнатківська Дарія Омелянівна

Дарія Омелянівна Гнатківська
Загальна інформація
Народження22 жовтня 1912(1912-10-22)
Австро-Угорщина с.Смодна, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорська імперія, тепер це село Косівського району Івано-Франківської області
Смерть24 лютого 1989(1989-02-24) (76 років)
м. Йонкерс, США США
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Громадянство США
 Королівство Галичини та Володимирії
Псевдо«Ода»
Військова служба

Дарія Омелянівна Гнатківська (псевдо «Ода»; 22 жовтня 1912, с. Смодна, тепер Косівського району Івано-Франківської області — 24 лютого 1989, м. Йонкерс, США) — діячка УВО, ОУН. Зв'язкова Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, член жіночої бойово-розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос (із Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою).

Життєпис

Народилася 22 жовтня 1912 року в с. Смодна біля Косова на Гуцульщині.

Закінчила гімназію «Рідної школи» у Львові, навчалась у Львівській консерваторії. Учасниця Пласту, а в 1930 році вступила в ОУН. Зв'язкова Крайової Екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях, член жіночої бойово-розвідувальної групи ОУН під керівництвом Марії Кос протягом 1933–1934, разом із Катериною Зарицькою, Вірою Свєнціцькою та Оленою Недзвєцькою.

Заарештована польською поліцією 9 жовтня 1934 за підозрою у причетності до організації вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького. Дарії Гнатківській та її чоловікові Миколі Лебедю було доручено вивчити звички генерала Перацького, скласти точний план його переміщення в районі його праці й проживання та розташування вулиць, провулків, дворів, під'їздів будинків того району. Вони досконало виконали своє завдання, що потім надзвичайно згодилося Григорієві Мацейку, полегшило йому виконання завдання та дозволило йому залишитися живим[1].

Засуджена на Варшавському процесі до 15 років ув'язнення. Вийшла на волю у вересні 1939.

У січні 1944 була заарештована гестапо та перевезена до концтабору Равенсбрюк.

Після війни проживала в Німеччині, а згодом емігрувала з чоловіком до США.

Автор спогадів «Бачу як сьогодні», «Катруся Зарицька».

Похована на цвинтарі містечка Саут-Баунд-Брук.

Родина

Двоюрідна тітка Михайла Миколайовича, Богдана Миколайовича та Миколи Миколайовича Горинів (дружина їхнього двоюрідного дядька Миколи Кириловича Лебедя — двоюрідного брата їхньої матері Стефанії Данилівни Горинь (до шлюбу Грек)).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Дарія Гнатківська — героїня визвольної боротьби за самостійність України [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.](укр.)

Література

  • Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка 2007, 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання