Гліптини або інгібітори дипептидилпептидази-4 — це клас пероральних цукрознижуючий лікарських засобів, які інгібують фермент дипептидилпептидазу-4. Вони застосовуються для лікування цукрового діабету ІІ типу. Перший препарат цього класу — ситагліптин — був схвалений FDA у 2006 році.[1]Глюкагон підвищує рівень глюкози в крові, а інгібітори гліптини знижують рівень глюкагону та глюкози в крові. Механізм дії гліптинів полягає у збільшенні рівня інкретинів (GLP1 та GIP)[2][3][4], які пригнічують вивільнення глюкагону, що, у свою чергу, збільшує секрецію інсуліну, зменшує спорожнення шлунка, та знижує рівень глюкози в крові.
Метааналіз 2018 року не виявив впливу гліптинів на збільшення смертності від усіх причин, на збільшення смертності від серцево-судинних захворювань, частоту інфаркту міокарда чи інсульту у хворих із діабетом ІІ типу.[5]
Склад групи
До класу гліптинів відносяться наступні препарати:
Трелагліптин (схвалений для використання в Японії як «Зафатек»/«Ведіка» у 2015 році)
Омарігліптин (MK-3102) (схвалений як «Марізев» у Японії в 2015 році[12], розроблений «Merck & Co.»; дослідження показали, що омаригліптин можна використовувати один раз на тиждень, і протягом базових і додаткових досліджень доведено, що препарат загалом добре переноситься[13])
Евогліптин (схвалений як «Суганон»/«Еводін» для використання в Південній Кореї[14])
Інші хімічні речовини, які можуть інгібувати DPP4, включають берберин, алкалоїд, який міститься в рослинах роду Berberis, який пригнічує дипептидилпептидазу-4, що може принаймні частково пояснити його цукрознижувальний ефект.[18]
FDA попереджає, що ліки від цукрового діабету ІІ типу, зокрема ситагліптин, саксагліптин, лінагліптин і алогліптин, можуть спричинити захворювання суглобів, яке може бути значно вираженим, і спричинити в подальшому розвиток інвалідності. FDA додало нове попередження та обрамлене застереження щодо цього ризику до інструкцій усіх ліків цього класу препаратів, які називаються інгібіторами дипептидилпептидази-4 або гліптинами.[20] Однак дослідження, що оцінювали ризик ревматоїдного артриту серед хворих, які приймали гліптини, не дали остаточних результатів.[21]
Огляд 2014 року виявив підвищений ризик серцевої недостатності при застосуванні саксагліптину та алогліптину, що спонукало FDA у 2016 році додати обрамлене застереження до інструкцій препаратів.[22]
Метааналіз 2018 року показав, що використання інгібіторів DPP4 було пов'язане з підвищенням ризику розвитку гострого панкреатиту на 58 % порівняно з плацебо або без лікування.[5]
Попередні висновки дослідження 2018 року показало підвищений ризик розвитку запальних захворювань кишечника (зокрема, виразкового коліту), який досягає піку після 3—4 років застосування, та зменшується після більш ніж 4 років застосування.[23]
У відповідь на повідомлення про передракові зміни в підшлунковій залозі щурів і донорів органів, які отримували інгібітор DPP4ситагліптин[25][26], FDAСША та Європейське агентство з лікарських засобів провели незалежні перевірки всіх клінічних і доклінічних даних, пов'язаних з можливим зв'язком гліптинів з розвитком раку підшлункової залози. У спільному листі до «New England Journal of Medicine» агентства заявили, що вони ще не дійшли остаточного висновку щодо можливого причинно-наслідкового зв'язку.[27] Мета-аналіз 2014 року не виявив доказів підвищення ризику раку підшлункової залози у пацієнтів, які отримували гліптини, але через незначну кількість доступних даних не вдалося повністю виключити можливий ризик.[28]
↑McIntosh CH, Demuth HU, Pospisilik JA, Pederson R (червень 2005). Dipeptidyl peptidase IV inhibitors: how do they work as new antidiabetic agents?. Regulatory Peptides. 128 (2): 159—65. doi:10.1016/j.regpep.2004.06.001. PMID15780435. (англ.)
↑Bronson J, Black A, Dhar TM, Ellsworth BA, Merritt JR (2012). Teneligliptin (Antidiabetic). To Market, To Market. Annual Reports in Medicinal Chemistry. 48: 523—524. doi:10.1016/b978-0-12-417150-3.00028-4. ISBN9780124171503. (англ.)
↑Sheu WH, Gantz I, Chen M, Suryawanshi S, Mirza A, Goldstein BJ, Kaufman KD, Engel SS (листопад 2015). Safety and Efficacy of Omarigliptin (MK-3102), a Novel Once-Weekly DPP-4 Inhibitor for the Treatment of Patients With Type 2 Diabetes. Diabetes Care. 38 (11): 2106—14. doi:10.2337/dc15-0109. PMID26310692. (англ.)
↑Al-masri IM, Mohammad MK, Tahaa MO (жовтень 2009). Inhibition of dipeptidyl peptidase IV (DPP IV) is one of the mechanisms explaining the hypoglycemic effect of berberine. Journal of Enzyme Inhibition and Medicinal Chemistry. 24 (5): 1061—6. doi:10.1080/14756360802610761. PMID19640223. (англ.)
↑Egan AG, Blind E, Dunder K, de Graeff PA, Hummer BT, Bourcier T, Rosebraugh C (лютий 2014). Pancreatic safety of incretin-based drugs--FDA and EMA assessment. The New England Journal of Medicine. 370 (9): 794—7. doi:10.1056/NEJMp1314078. PMID24571751. (англ.)
↑Monami M, Dicembrini I, Mannucci E (січень 2014). Dipeptidyl peptidase-4 inhibitors and pancreatitis risk: a meta-analysis of randomized clinical trials. Diabetes, Obesity & Metabolism. 16 (1): 48—56. doi:10.1111/dom.12176. PMID23837679. (англ.)
