Глобальне врядування

Глобальне врядування (англ. Global governance) — цілеспрямований порядок, який виникає в рамках інститутів, процесів, норм, офіційних угод та неформальних механізмів, які регулюють діяльність для загального блага[1].

У більш широкому розумні цей термін характеризує всі види міжнародної інтеграції та трансформацію міжнародних організацій з метою відповідності сучасним глобальним викликам[2][3].

Історія

Концепція глобального врядування активно розвивається науковцями починаючи з 1980-х років ХХ століття. Багато у чому вона заснована на ідеях Іммануїла Валлерстайна щодо обмеження влади національних держав через обов’язкову участь сучасної держави у міждержавній (міжнародній) системі, яка розвивається разом з світовою економікою[4].

Основні ознаки глобального врядування

  • регулює види діяльності які виходять за межі національних кордонів та відбуваються на міжнародному, транснаціональному або регіональному рівнях;
  • основними акторами є публічні, приватні та гібридні інституції, а також глобальні політичні та економічні мережі;
  • ґрунтується на правилах та процедурах які сформовані на базі спільних цінностей та принципів;
  • обумовлює формування міжнародних режимів, гармонізацію національних законодавств різних країн;
  • дотримання спільних правил забезпечується в першу чергу економічними та ідеологічними мотивами.

Глобальне неуправління

Одним з аспектів критики негативних ефектів глобального врядування є поняття глобального неуправління (англ. global ungovernance). Термін був запропонований британською економісткою Сьюзен Стрейндж у 1996 році та позначає дифузію влади від національних урядів до наднаціональних установ, або до недержавних суб'єктів, яка відбувається завдяки розвитку глобальних ринків[5]. У сучасному тлумаченні, також, позначає специфічний режим управління та інституційного розвитоку міжнародних організацій в умовах невизначеності або неможливості швидкого досягнення завдань глобалізації, наприклад, таких як цілі сталого розвитку[6].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Benedict, Kennette (1 січня 2015). Wright, James D. (ред.). Global Governance. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (Second Edition) (англ.). Oxford: Elsevier. с. 155—161. doi:10.1016/b978-0-08-097086-8.75018-5. ISBN 978-0-08-097087-5.
  2. ↑ Haas, E. (1 січня 2001). Smelser, Neil J.; Baltes, Paul B. (ред.). International Organization. International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (англ.). Oxford: Pergamon. с. 7819—7824. doi:10.1016/b0-08-043076-7/01269-9. ISBN 978-0-08-043076-8.
  3. ↑ Global Governance - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
  4. ↑ Wallerstein, Immanuel (1984). The Politics of the World-Economy: The States, the Movements and the Civilizations (Англійська) . Cambridge: Cambridge University Press. с. 191.
  5. ↑ Strange, Susan (1996). The Retreat of the State: The Diffusion of Power in the World Economy. Cambridge: Cambridge University Press.
  6. ↑ Kormych, Anatolii; Zavalniuk, Volodymyr (2020). Eastern Partnership Association Agreements in the Mirror of Global Ungovernance: Where Does the DCFTA Lead?. Lex Portus (укр.). № 6. doi:10.26886/2524-101X.6.2020.2. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 1 березня 2021.