Глизін Олексій Сергійович

Глизін Олексій Сергійович
Основна інформація
Дата народження	13 січня 1954(1954-01-13)  (70 років)
Місце народження	Митищі, Московська область, РРФСР, СРСР
Роки активності	1977  — тепер. час
Громадянство	СРСР   Росія
Професії	актор, співак, піаніст, гітарист, радіоведучий
Освіта	Московський державний університет культури і мистецтв
Співацький голос	тенор
Інструменти	фортепіано , гітара  і вокал^[d]
Жанри	поп
Нагороди
glyzin.ru
Файли у Вікісховищі

Олексій Сергійович Глизін (нар. 13 січня 1954, Митищі[1], Московська область) — радянський і російський естрадний співак, актор та музикант, радіоведучий. Заслужений артист Російської Федерації (2006)[2]. Володар премії «Шансон року» (2016).

Біографія

Олексій Сергійович Глизін народився 13 січня 1954 року в місті Митищі в родині службовців Сергія Васильовича і Серафими Олексіївни Глизіних (12 серпня 1922—2012[3]), мати працювала в Міністерстві шляхів сполучення, Почесний залізничник.[4] Батько — Сергій Васильович Глизін — ветеран війни, двічі був поранений, контужений, під час Другої світової війни дійшов до Польщі, батьки розлучилися, коли йому було чотири роки, виховували його мама і бабуся.[5]

Освіта

Олексій Глизін закінчив музичну школу по класу фортепіано. Після закінчення восьми класів навчався три роки в радіоаппаратобудівельному технікумі. Незадовго до закінчення його покинув і став грати в Митищинському ансамблі.

Після навчання на заочному відділенні в Тамбовському культпросвітучилищі перевівся до Московського державного інституту культури, де навчався на денному відділенні естрадно-духового факультету. На 3-му курсі його призвали в армію на Далекий Схід, де він служив біля китайського кордону молодшим авіаційним фахівцем, а потім перейшов до музичного взводу.

Кар'єра

Працював у ВІА «Добрі молодці». У 1977 році Олексій Глизін виступав у складі ВІА «Самоцвіти». У 1978 році виступав у складі ВІА «Ритм», що акомпанував  Аллі Пугачовій.

У 1979-1988 рр. — учасник ансамблю «Веселі хлопці», в якому здобув всесоюзну популярність. У складі ансамблю брав участь у фестивалі «На краще виконання радянської рок- і поп-музики „Єреван-81“» та у міжнародному конкурсі естрадної пісні «Братиславська ліра-1985». Брав участь у запису культового магнітоальбома «Бананові острови» і LP «Хвилиночку». В ансамблі «Веселі хлопці» записав багато популярних пісень: «Легко сказать», «Пришла пора», «Рудим завжди щастить», «Трикутник», «Кораблі», «Поїзд, що йде на південь», «Бологоє», «Вечір при свічках», «Бродячі артисти», «Розіта», «Не хвилюйтеся, тітко». У складі ансамблю виїжджав за кордон: Угорщина, Чехословаччина, Куба, Німеччина, Болгарія, Фінляндія. На межі останніх робіт у ансамблі та сольної кар'єри в «Утренней почте» виходять пісні «Эпизод» та «Лесная сказка».

У серпні 1988 року збирає групу «Ура» і починає сольну кар'єру. У 1990 році виступає у «Програмі „А“». У 1999 році змагається на «Музичному рингу» з Сергієм Рогожиним (66-й випуск — Олексій Глизін проти Сергія Рогожина; запис 18 червня 1999 року; поєдинок співаків, оспівують романтичну любов).

Випустив сім альбомів, з них три — збірки його пісень.

У 1993 році разом зі співаком Сергієм Мінаєвим був співведучим радіопрограми «Незрозумілі факти», в якій висвітлювалися загадкові події міст Підмосков'я. Через 4 місяці програма була закрита через низький рейтинг.

У 2006 році В.Путін підписав указ про присвоєння Олексію Глизіну почесного звання «Заслужений артист Російської Федерації».

У 2007 році брав участь в телевізійному в шоу «Ти — суперстар!» (НТВ) і зайняв там друге місце.

У 2008 році брав участь в шоу «Перша ескадрилья» ( Перший канал) і зайняв там друге місце.

У 2009 році почав участь в шоу «Жорстокі ігри», але був госпіталізований. Ця програма була показана у 2010 році. У 2012 році випускає новий альбом.

З 20 вересня 2015 року бере участь в 3-му сезоні шоу перевтілень «Точно в-точь». Перевтілювався в Аль Бано, Олександра Кутікова, Джона Бон Джові, Олександра Сєрова, Сергія Гармаша, Біллі Джоела, Віллі Токарєва, Олександра Барикіна, Сергія Шнурова, Юрія Антонова та Гаріка Сукачова.

8 квітня 2017 року Олексій Глизін здобув премію «Шансон року — 2017» за дуетну пісню з Валерією «Він і вона».

Особисте життя

Сім'я:

• Перша дружина — Людмила Глизіна[6];
• Друга дружина (з 10 липня 1992 року) — Санія Валентинівна Глизіна (Бабій; нар. 07.05.1971), чемпіонка світу з художньої гімнастики, майстер спорту, керівник балету «Релеве» (цей колектив часто виступає в програмах Олексія Глизіна).
• Діти:
  • Олексій Олексійович Глизін (нар. 15.11.1975), телережисер серіалу «Територія примар», телепередач: «У пошуках пригод з М. Кожуховим», «Все відразу» на НТВ. Режисер телепрограми «Дачний відповідь».
  • Ігор Олексійович Глизін (нар. 12.12.1992), названий на честь Ігоря Талькова, займається плаванням, танцями, захоплюється музикою, грає на гітарі, вивчає китайську мову в школі з китайським ухилом, грає у шахи. Грає в групі Олексія Глизіна на концертах, зйомках.
• Онук: Денис Олексійович Глизін (нар. 2005, квітень).[7][8]

Захоплення: Олексій Глизін займається рукопашним боєм[9].

Фільмографія

• 1987 — Вона з мітлою, він у чорному капелюсі
• 1988 — Приморський бульвар — епізод, пісня «Трикутник»
• 2006 — Я повернуся… Ігор Тальков (документальний)

Дискографія

Winter Garden. Олексій Глизін і група «Ура». Одна из самых популярных советских пластинок в 1990-м году, сольний альбом, пісні Віктора Чайки, вірші Симона Осіашвілі.

1990 — «Зимний сад» (LP Мелодия)[10]
#	Назва	Тривалість
1.	«Зимний сад»
2.	«Африка»
3.	«Всё позади»
4.	«Я всё простил»
5.	«Ты не ангел»
6.	«Доплыву до буйка»
7.	«Ты моя»
8.	«Пепел любви»

1994 — «Пепел любви» CD (CDRDM 4 02 026)[11]
#	Назва	Тривалість
1.	«Счастье ты моё»
2.	«Лампа»
3.	«Письма издалека»
4.	«Розы на память»
5.	«Крик в ночи»
6.	«Защити меня от одиночества»
7.	«Молитва»
8.	«Африка»
9.	«Всё позади»
10.	«Пепел любви»
11.	«Зимний сад»
12.	«Ты не ангел»
13.	«Блудный сын»
14.	«То ли воля, то ли неволя»
15.	«Сон»

1995 — «Это неправда» («Элиас»)[12]
#	Назва	Тривалість
1.	«Девочка-веточка»
2.	«Я скучаю»
3.	«Это неправда»
4.	«Колыбельная»
5.	«Лучшая женщина»
6.	«Моя любовь»
7.	«Так и стой!»
8.	«Я всё простил»
9.	«Ты опоздала»
10.	«Ты — моя»
11.	«Любовь-беда»
12.	«До свидания»

1999 — «Запоздалый экспресс» (ОРТ-Рекордс)[13]
#	Назва	Тривалість
1.	«Поздний вечер в Сорренто»
2.	«Запоздалый экспресс»
3.	«Регги на телеге»
4.	«Летит душа»
5.	«Молчаливое чудо»
6.	«Грешное танго»
7.	«Мечты»
8.	«Чёрный дрозд и белый аист»
9.	«Обман»
10.	«Песенка про меня»
11.	«Будь неподалёку»
12.	«Времени нет»

2001 — «Золотая коллекция 1987—2001» (подарочное издание) (NOX 046-2)
#	Назва	Тривалість
1.	«Век»
2.	«Сорренто»
3.	«Зимний сад»
4.	«Всё позади»
5.	«Ты не ангел»
6.	«Письма издалека»
7.	«Розы на память»
8.	«Не волнуйтесь, тётя»
9.	«То ли воля, то ли неволя»
10.	«Пепел любви»
11.	«Песенка обо мне»
12.	«Эпизод»
13.	«Экспресс»
14.	«Регги»
15.	«Дрозд и аист»
16.	«Пустыня (на диске «Мираж»)»
17.	«Автомобили»
18.	«Романс (Я знаю, осень не права…)»
19.	«Видеоклип «Век»»

2004 — «Летит душа» CD (JAM 10 179-2)[14]
#	Назва	Тривалість
1.	«Любовь-беда»
2.	«Девочка-веточка»
3.	«Солёное море»
4.	«Доплыву до буйка»
5.	«Я всё простил»
6.	«Плохой»
7.	«Летит душа»
8.	«Это неправда»
9.	«Блудный сын»
10.	«Африка»
11.	«До свидания»
12.	«P.S. Колыбельная»

2004 — «Легендарные песни» (JAM CD)
#	Назва	Тривалість
1.	«Думай и мечтай»
2.	«Пепел любви»
3.	«Письма издалека»
4.	«Зимний сад»
5.	«Лампа»
6.	«Это неправда»
7.	«Защити меня от одиночества»
8.	«Всё позади»
9.	«Поздний вечер в Сорренто»
10.	«Розита»
11.	«Не волнуйтесь, тётя»
12.	«Запоздалый экспресс»
13.	«Розы на память»
14.	«Любовь-беда»
15.	«Счастье ты моё»
16.	«То ли воля, то ли неволя»
17.	«Ты не ангел»

2012 — «Крылья любви» CD (МИСТЕРИЯ ЗВУКА)[15]
#	Назва	Тривалість
1.	«Пять минут»
2.	«Небо Италии»
3.	«Крылья любви»
4.	«Непокорная»
5.	«Новый год»
6.	«Осенние вечера»
7.	«Ухожу от тебя»
8.	«33 коровы»
9.	«Нет тебя, нет!»
10.	«По лабиринтам»
11.	«Где ты (Искупаться в волосах)»
12.	«Без пяти осень»
13.	«Ах, этот вечер!»
14.	«По лабиринтам (REMIX)»

Див. також

• «Веселі хлопці»
• «Самоцвіти»
• Пугачова Алла Борисівна
• Олександр Буйнов

Примітки

1. Биография : [арх. 26.04.2017] // Официальный сайт Заслуженного артиста России Алексея Сергеевича Глызина. — Дата звернення: 26.04.2017.
2. Почётное звание присвоено Указом Президента России № 890 от 10 августа 2006 года(рос.)
3. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2018.(рос.)
4. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.(рос.)
6. Интервью Алексея Глызина / 15 февраля 2007 года. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2018.
7. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 31 серпня 2018.
8. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 31 серпня 2018.
9. Алексей Глызин. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
10. Алексей Глызин И Группа «Ура» – Зимний Сад (1990, Red labels, Vinyl) на Discogs (англ.)
11. Алексей Глызин – Пепел Любви (1994, CD) на Discogs (англ.)
12. Алексей Глызин – Это Неправда (1994, Cassette) на Discogs (англ.)
13. Дискография Алексей Глызин
14. Алексей Глызин – Летит Душа (2004, CD) на Discogs (англ.)
15. Алексей Глызин – Крылья любви... (2012, CD) на Discogs (англ.)

Посилання

• Офіційний сайт Олексія Глизіна
• Офіційне співтовариство ВКонтакте [Архівовано 16 березня 2021 у Wayback Machine.]
• Офіційний канал на YouTube [Архівовано 26 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Олексій Глизін на сайті IMDb (англ.)