Гирлень (комуна)

комуна
Гирлень Gârleni
Країна	Румунія
Повіт	Бакеу
Телефонний код	+40 234 (Romtelecom, TR) +40 334 (інші оператори)
Координати	46°39′13″ пн. ш. 26°47′41″ сх. д.^H G O
Висота	189 м.н.р.м.
Площа	35,93 км²
Населення	6850[1] (2009)
Розташування
Розташування комуни на карті повіту Бакеу
Влада
Примар Мандат	Flenchea Valentin[2] (PNL) 2008-2012

Гирлень, Гирлені (рум. Gârleni) — комуна у повіті Бакеу в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):

• Гирлень (1879 осіб)
• Гирленій-де-Сус (1682 особи) — адміністративний центр комуни
• Леспезь (2564 особи)
• Шуріна (156 осіб)

Комуна розташована на відстані[3] 252 км на північ від Бухареста, 13 км на північний захід від Бакеу, 82 км на південний захід від Ясс, 143 км на північний схід від Брашова.

Населення

За даними перепису населення 2002 року[4] у комуні проживала 6281 особа.

Національний склад населення комуни:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
румуни	6200	98,7%
угорці	41	0,7%
чанго	33	0,5%
італійці	2	< 0,1%
українці	1	< 0,1%

Рідною мовою назвали:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
румунську	6207	98,8%
угорську	67	1,1%
італійську	2	< 0,1%
українську	1	< 0,1%

Склад населення комуни за віросповіданням:

Релігія	Кількість осіб	Відсоток
римо-католики	4019	64,0%
православні	2200	35,0%
адвентисти	34	0,5%
п'ятдесятники	9	0,1%
лютерани	7	0,1%
бретрени	4	0,1%
мусульмани	1	< 0,1%
лютерани (Аугсбурзького сповідання)	1	< 0,1%

Посилання

• Дані про комуну Гирлень на сайті Ghidul Primăriilor [Архівовано 16 вересня 2012 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською) . Архів оригіналу за 12.04.2012. Процитовано 19 грудня 2011.
2. Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune (PDF) (румунською) . Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2012. Процитовано 15 грудня 2011.
3. Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
4. Structura Etno-demografică a României (румунською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 грудня 2011.