Гирич Віктор Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гирич.
Гирич Віктор Сергійович
Народився23 жовтня 1952(1952-10-23) Редагувати інформацію у Вікіданих (72 роки)
Руська Поляна, Черкаський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Нагороди
Народний артист України

Ві́ктор Сергі́йович Ги́рич (нар. 23 жовтня 1952(19521023), с. Руська Поляна Черкаського району, нині Черкаської області) — український театральний режисер; театральний педагог; директор-художній керівник Київського академічного театру юного глядача на Липках (1991 — 2021)[1]. Заслужений діяч мистецтв України (1995), Народний артист України (2009).

Життєпис

Народився в 1952 році. У 1978 році закінчив режисерський факультет КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого.

З 1978 по 1984 рік працював у Київському державному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, де брав участь у постановках 6 вистав. У цей же період здійснював постановки у Черкаському, Волинському та Могильовському драматичних театрах.

У 1984 році був запрошений до Київського театру юного глядача на постановку вистави «Лісова пісня» Лесі Українки, яка на ІІ Республіканському фестивалі театрів для дітей та молоді у місті Сумах здобула ІІІ премію. З цього часу В. С. Гирич плідно працює у ТЮГу як черговий режисер, створюючи вистави для дітей і для дорослих. У виставах для дорослих режисер тяжів до актуальних гострих тем («Фатальна помилка» М. Рощіна, «Еквус» П. Шеффера).

У липні 1991 році Віктор Гирич був призначений головним режисером театру, а у листопаді цього року рішенням колективу він був обраний художнім керівником Київського державного театру юного глядача. На цій посаді співпрацював з талановитими та високопрофесійними художниками, композиторами, балетмейстерами; насичував репертуар творчого колективу постановками за класичною та сучасною літературою. Серед постановок: «Король Дроздобород» (рік прем'єри — 1986), «Троє поросят» (1989), «Людвігу XIV — УРА!» (1991), «Різдвяна ніч» (1993), «Ша–ша–ша–ша–ша» (1994), «Серце П'єро» (1996), «Чарівна Пеппі» (1998). Режисер звертався до класики дитячої літератури (брати Грімм, Андерсен, Ліндгрен), до класичної драматургії: вистави («Різдвяна ніч» М. Гоголя, «Фігаро» П.-О. Бомарше, «Чайка» А. Чехова, «Ромео і Джульєтта» Шекспіра) відображали пошук нового способу спілкування з глядачем через асоціативно-метафоричний ряд. Загалом на сцені Київського театру юного глядача на Липках режисер здійснив понад 20 постановок.

Віктор Гирич — режисер, якому притаманні фантазія, здатність до філософського узагальнення, прагнення глибоко розкрити авторський задум, осучаснивши та втіливши його в яскравій сценічній формі. У виставі «Ярмарковий гармидер» І. та Я. Златопольських (2005) Гирич виступав як послідовник театру Леся Курбаса[2].

Сім'я

Одружений з відомою акторкою Анжелікою Гирич (до шлюбу Горб).

Режисерські роботи в театрі

Нагороди, відзнаки

Примітки

  1. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (29 вересня 2021). Київський театр на Липках: історія одного протистояння (скорочена суб'єктива версія) (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-2-23.
  2. ↑ Г. В. Конькова, Л. В. Будник. ГИ́РИЧ Віктор Сергійович. esu.com.ua. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  3. ↑ Указ Президента України від 27 березня 1998 року № 223/98 «Про присвоєння почесних звань України»
  4. ↑ Указ Президента України від 16 грудня 2009 року № 1067/2009 «Про нагородження працівників Київського академічного театру юного глядача на Липках»
  5. ↑ Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  6. ↑ Найкращих митців столиці відзначили Мистецькою премією «Київ» [Архівовано 29 травня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт КМДА. — 2016. — 26 травня.
  7. ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2018 року № 404/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року». Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 1 грудня 2018.

Джерела