Герод, іноді Геронд (грец. Ἡρώδας) (близько 300 — бл. 250 до н. е.) — давньогрецький автор маленьких побутових сценок, що мають назву «міміямби», тобто мімів у ямбах. Ці натуралістичні сценки для одного або двох акторів — міми, написані на іонійському діалекті «кульгавими» ямбічними віршами (холіямбами) в дусі поета Гіппонакта (V ст. до н. е.). У цьому жанрі (але у прозі) писав ще в V ст. до н. е. сицилієць Софрон.
Герод походив, ймовірно з дорійського острову Кос, розташованого біля узбережжя Малої Азії, де відбувається дія його творів. Близько 700 рядків міміямбів знайдено на єгипетському папірусі 1889 в гробниці I ст. н. е. у Фаюмі і опубліковано в 1891 році. Вісім мімів збереглися майже повністю.
У гумористичних і сатиричних картинках Герод малює вузько-життєві, хатні інтереси маленьких людей: шевця, вчителя, звідника, кумоньки тощо. Досить влучно підмічаючи риси характерів і деталі побутової сфери, він, проте, неспроможний глибоко виявити і узагальнити суть зображуваної дійсності, і його зарисовки тільки дають розрізнені клаптики її. Герод виступає як безсторонній спостерігач життя, який намагається запам'ятати якнайточніше окремі деталі. Він не прагне проникнути в суть зображуваних явищ і характерів і обмежується живими, але досить поверхневими замальовками, що, однак, дозволяють нам познайомитися з різними боками побуту того часу.
Міми
I-й мім передає розмову між двома жінками, одна з яких виступає в ролі звідниці, умовляючи іншу завести під час відсутності чоловіка коханця.
II-й мім пародіює судові промови: власник дому розпусти подає позов проти молодого гульвіси, який увірвався до його закладу і намагався викрасти одну з дівиць.
У III-му вбога мати приводить до вчителя свого ледаря сина, з яким вона не може дати собі ради. У невпинному потоці слів вона скаржиться на поведінку сина та просить вчителя випороти його. Той сумлінно виконує прохання, але, здається, норов сина не виправлений і мати іде скаржитися старому батькові.
IV-й мім зображує двох бідних подруг, які прийшли в храм Асклепія для жертвоприношення, вони обговорюють знамениті твори мистецтва, якими прикрашений храм.
У V-му мімі ревнива господиня з ревнощів збирається випороти свого коханця-раба за невірність.
VI-й діалог настільки ж цікавий та потішний, як і решта. Кердон-швець, маленький лисий чоловічок з добре підвішеним язиком скаржиться на важкі часи, обманює і плазує перед покупцями.
VII-й фрагмент неповний. Починається з того, що господиня пробуджує своїх покоївок, щоб розповісти свій сон. В наступних 100 рядках малюються цікаві сцени та характери.
Український переклад
Перший переклад Герода здійснив Іван Франко у 1913 році.
Див. також
Посилання
Література та бібліографія | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | Autoritats UB: a1349702 · BIBSYS: 90357756 · BNC: a11955752 · BNCHL: 000182080 · BNE: XX875973 · BNF: 12004628f · CANTIC: 981058513742506706 · CiNii: DA01023293 · CONOR.BG: 7715173 · CONOR.SI: 24980835 · ERRR: a11206986 · FAST: 42528 · Freebase: /m/056777 · GND: 118639579 · ICCU: CFIV096903 · ISNI: 0000000381757461 · ItRSI: 15475 · J9U: 987007262501605171 · LCCN: n79105659 · LIBRIS: 86lnps4s1dzmdxt · LIH: LNB:V*321805;=BF · LNB: 000254852 · MAK: 9810584757005606 · Museo Galileo: 88395 · N6I: vtls001235832 · NCF: ncf10671667, ncf11945020 · NDL: 00550153 · NKC: jn19981001511 · NLA: 858156 · NSK: 000012910 · NTA: 069739374 · NUKAT: n95213312 · PTBNP: 180290 · PUSC: 37139 · RERO: 02-A000079955, 02-A009996651 · SEARCH: 24656, 23109 · SELIBR: 189324 · SHARE: 182799 · SUDOC: 02917774X · UPSA: 12872 · URBS: 7572, 8139, 258743 · VcBA: 495/44430 · VIAF: 265833221, 261670058, 387159474184727661603, 9232159478154027990001, 103160307380357741862, 487159474340627662640, 1449159474072427661028, 445145856872622920487, 6295159248583104870008, 6548159248111404870003, 200662391 · РНБ: 770196286 |
---|
- ↑ Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica, 1968.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Perseus Digital Library — 1987.