Гернет Володимир Олександрович

Володимир Олександрович Гернет
Народився1 червня 1870(1870-06-01)
Помер7 лютого 1929(1929-02-07) (58 років)
Країна Російська імперія
СРСР СРСР
Alma materНоворосійський університет
Галузьенохімія
ДітиГернет Ніна Володимирівна
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гернет.

Володимир Олександрович Гернет (нар. 1 червня 1870(18700601) — пом. 7 лютого 1929) — російський вчений-енохімік, піонер світового есперанто-руху, почесний громадянин Одеси[1].

Біографія

Народився 1 червня 1870 року. У 1898 році заківчив природничий відділ фізико-математичного факультету Новоросійського університету (Одеса) з дипломом I ступеня[1]. З 1898 року — старший лаборант Одеської хімічної лабораторії, потім завідувач лабораторією. У 1910 році перейшов на Одеську виноробну науково-дослідну станцію російських виноградарів і виноробів на посаду заступник директора, з 1913 року — завідувач станцією. Був організатором державного розплідника експериментальної бази і опорних пунктів станції. Одночасно, у 1900—1915 роках, викладав хімію і товарознавство в комерційних школах Одеси, а також, у 1915—1917 роках, курс енохіміі на вищих курсах при виноробній станції.

З 1899 року — співробітник журналу «Вісник виноробства», з 1926 року входить до складу редколегії журналу. Видавав журнал «Вісник дослідної фізики та елементарної математики», був членом міської громади турботи про дітей, а у 1894—1897 роках — засновником і першим головою Одеського міського товариства «Есперо». У 1895—1897 роках видавав і редагував єдину в світі міжнародну газету на мові есперанто «Lingvo internacia». Перекладав на мову есперанто твори російської класичної літератури, зокрема, твори В. Г. Короленка.

Помер 7 лютого 1929 року.

Наукова діяльність

У 1915 році під редакцією Гернета вийла в світ праця «Керівництво до дослідження виноградного вина». Гернет узагальнив і опублікував результати роботи виноробної станції за 20 років її існування. Автор праць з аналізу вина, концентрування сусла і вина, їх спиртування, виморожування вина, утилізації виноградних вичавок, польовому досвіду в виноградарстві.

Вшанування пам'яті

Ім'я В. О. Гернета, як піонера світового есперанто-руху, увійшло в усі енциклопедії та довідкові видання з історії світового есперанто-руху[1].

У липні 2011 року в Інституті виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова була відкрита мармурова меморіальна дошка Володимиру Гернету з написами на есперанто:

Vladimir Gernet (1870—1929)
Unua gvidanto de vinologia stacio
de rusaj vinberistoj kaj vinfaristoj (1910—1921)
Fondinto de unua Odesa esperanto klubo (1894)
Pionero de internacia esperanto-movado

і російській мові:

Владимир Александрович Гернет (1870—1929)
Первый заведующий винодельческой станцией
Русских виноградарей и виноделов (1910—1921)
Пионер международного движения
Эсперантистов

Примітки

  1. ↑ а б в Известные эсперантисты [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

Література