Герман Літц

Герман Літц
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився28 квітня 1868(1868-04-28)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих або 26 квітня 1868(1868-04-26)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Путбус, Передня Померанія-Рюген, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер12 червня 1919(1919-06-12)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (51 рік)
Haubindad, Вестгаузен, Гільдбурггаузен, Тюрингія, Німеччина[4]
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпедагог
Галузьпедагогіка[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Мартіна Лютера Редагувати інформацію у Вікіданих і Єнський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиректор школи[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зJutta Lietzd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Могила Германа Літца в Гаубінді

Ге́рман Лі́тц (нім. Hermann Lietz; нар. 28 квітня 1868 — пом. 12 червня 1919, Гаубінда) — класик німецької педагогіки; один з прихильників «нового виховання». Послідовник Жана-Жака Руссо та Й.Г. Песталоцці.

Діяльність

Літц заснував систему приватних сільських виховних будинків. Ці інтернати мали виховувати «духовну еліту», здатну протистояти руйнівному людському духу дійсності. Характерними особливостями цих шкіл були:

  • морально-громадянське виховання як основа діяльності школи;
  • вільний навчальний план, побудований на трудовому принципі у широкому його розумінні[7].

Серед навчальних предметів Літц особливу увагу приділяв вивченню національної історії, літератури та мистецтва. Окрім цього, в цих будинках широко використовувалася фізична праця як найважливіший засіб оздоровлення духу й тіла.

Практика діяльності шкіл, створених Літцом, сприяла подоланню авторитарності у навчально-виховному процесі, була спрямована на уникнення тиску на дитину, формалізму в освіті, тобто на реалізацію ідей реформаторської педагогіки.

Критика

Літц критикував німецькі середні школи за перевантаженість програм книжними знаннями, а також за одностороннє захоплення викладання іноземних мов та математики.

Джерела

  • Ralf Koerrenz: Hermann Lietz : Grenzgänger zwischen Theologie und Pädagogik. Frankfurt am Main 1989.
  • Ralf Koerrenz (Hrsg.): Hermann Lietz. Protestantismus als idealistische Pädagogik. Jena 2011.

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118728229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
  7. ↑ Коваленко Є.І. Бєлкіна Н.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: навч. посібник. — К.: ЦНЛ, 2006. — С. 436


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.