Герман Кестен

Герман Кестен
Народився28 січня 1900(1900-01-28)[1][2][…]
Підволочиськ, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер3 травня 1996(1996-05-03)[1][2][…] (96 років)
Базель, Швейцарія[1]
Країна Німеччина
Діяльністьписьменник, мовознавець, перекладач, біограф, есеїст, драматург, поет, редактор, публіцист, прозаїк-романіст
Мова творівнімецька
Роки активностіз 1926
ЧленствоАкадемія наук і літератури в Майнці і Німецька академія мови і поезії
Нагороди
Сайт: kesten.de
CMNS: Герман Кестен у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Герман Кестен (нім. Hermann Kesten; 28 січня 1900, м-ко, нині смт Підволочиськ — 3 травня 1996, м-ко Рієні побл. м. Базель, Швейцарія) — німецький письменник, літературознавець.

Життєпис

У 1904 році сім'я виїхала до Німеччини (м. Нюрнберг), 1917—1919 проживав у Відні (Австрія). Вивчав світову історію, філософію та германістику в університетах міст Ерланген і Франкфурт-на-Майні. Від 1927 мешкав у Берліні, працював редактором у видавництві. 1933 після приходу до влади нацистів емігрував до Нідерландів, від 1940 — у містах Брюссель (Бельгія), Париж та Ніцца (Франція), згодом — у м. Нью-Йорк (США). 1952 переїхав до м. Рим (Італія). У 1972—1976 роках очолював письменницьку організацію Німеччини. Від 1977 року проживав у м. Базель. 1995 заснував преміальний фонд для 1-ї міжнародної Нюрнберзької премії в галузі прав людини.

Творчість

Друкувався від 1926. Автор 16 романів і повістей, зокрема:

  • «Навколо корони»,
  • «Йосиф шукає свободу» (1927),
  • «Фердинанд та Ізабелла» (1936),
  • «Король Філіпп ІІ» (1938; 1950 під назвою «Я король»),
  • «Діти Герніки»,
  • «Чужий Бог»,
  • «Пригоди мораліста»,
  • «Шарлатан» (1932, 1968 вид. укр. мовою),
  • «Справедливий» (1933),
  • «Щасливі люди»,
  • «Блукаюча людина» та ін., поезій, есе.

Твори Кестена перекладені багатьма мовами.

Нагороди, премії, звання

Вшанування пам'яті

Муніципалітет Нюрнберга встановив (2000) стипендію Германа Кестена для молодих прозаїків із різних країн, 1988 в Нюрнберзі встановлено пам'ятник Кестену.

У Підволочиську на будівлі, де народився прозаїк, встановлено меморіальну дошку (2000).

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118561715 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.

Джерела