Герберт Швайгер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Швайгер.
Герберт Швайгер
нім. Herbert Schweiger
Народився22 лютого 1924(1924-02-22)[1]
Шпіталь-ам-Земмерінг, Брук-Мюрццушлаг, Штирія
Помер5 липня 2011(2011-07-05)[1] (87 років)
Нойберг-ан-дер-Мюрц, Брук-Мюрццушлаг, Штирія, Австрія
Країна Австрія
Діяльністьавтор, журналіст
Знання мовнімецька
ЧленствоСС
ПартіяАвстрійська Партія Свободи
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Німецький кінний знак
Німецький кінний знак
Кримський щит
Кримський щит
 Германська руна «За успішність»

Герберт Швайгер (нім. Herbert Schweiger; 22 лютого 1924, Шпіталь-ам-Земмерінг, Штирія — 5 липня 2011, Нойберг-ам-дер-Мюрц, Штирія) — австрійський журналіст німецького походження, один із найвідоміших ультраправих публіцистів. Учасник Другої світової війни, унтерштурмфюрер СС.

Австрійська газета Die Presse назвала Швайгера «сірим кардиналом німецько-австрійської неонацистської сцени».[2]

Біографія

Народився в сім'ї етнічних німців. Був активним членом Гітлер'югенду.

В квітні 1941 року 17-річний Герберт вступив добровольцем у війська СС. В липні 1941 року після навчання був переведений у «Лейбштандарт», учасник боїв на Східному фронті. Отримав декілька поранень. Проходив навчання в юнкерському училищі СС у Брауншвейзі, отримав звання унтерштурмфюрера. В кінці війни потрапив у американський полон.

Після війни Швайгер був учасником і співзасновником численних ультраправих організацій. В 1980 році на президентських виборах палко підтримав кандидатуру націоналіста Норберта Бургера з Націонал-демократичної партії, забороненої в 1988 за нацистську ідеологію (Швайгер був засновником штирійського відділення партії).

Заперечення Голокосту

Швайгер тісно співпрацював із письменником-ревізіоністом Голокосту Гердом Госніком, виступив співавтором іспанського видання книг Госніка «Виправдання Гітлера» і «33 свідки, які свідчать проти брехні газових камер». Книги заборонені в Німеччині.

Притягнення до відповідальності

До 1997 року Швайгер був затриманий поліцією 4 рази. В 1990 році за неонацистську діяльність засуджений окружним судом Граца до 3-х місяців умовного позбавлення волі з 9-місчним випробувальним термном. Під час судового засідання назвав Аушвіц «пам'ятником брехні». Через рік після публікації книги «Еволюція і знання — реорганізація політики» (1995) Швайгера заарештували і в 1997 році за неонацистську діяльність суд Леобена засудив його до 16 місяців умовного позбавлення волі, з них 4 місяці обов'язкового тюремного ув'язнення.

17 червня 2009 року засуджений земельним судом Клагенфурта за неонацистську діяльність до 2-х років позбавлення волі.[3]

21 квітня 2010 року засуджений земельним судом Граца за неонацистську діяльність до 21 місяця умовного позбавлення волі, з них 7 місяців обов'язкового тюремного ув'язнення.[4]

Нагороди

За роки служби отримав наступні нагороди[5]:

Див. також

Бібліографія

  • Mythos Waffen-SS. Militärische Leistung und weltanschauliches Fundament einer europäischen Elitetruppe. Winkelried-Verlag, Dresden 2007, ISBN 978-3-938392-59-1.
  • Deutschlands neue Idee. Nationales Manifest für Deutschland & Europa. Volk in Bewegung Verlag und Medien, Aalen 2004, ISBN 3-00-013777-7.
  • Evolution und Wissen. Neuordnung der Politik. Grundsätze einer nationalen Weltanschauung und Politik. Arbeitsgemeinschaft f. Philosophie, Geschichte u. Politik. Augsburg 1995.
  • Geld und Weltpolitik. Huttenbriefe für Volkstum, Kultur, Wahrheit und Recht. Jg. 2. 1984, Folge 1–4. Deutsches Kulturwerk Europäischen Geistes, Graz 1984.
  • Weltpolitik und die Zukunft des Deutschen Volkes. Graz: Dt. Kulturwerk Europäischen Geistes 1983.
  • Wahre Dein Antlitz. Politik, Lebensgesetze und die Zukunft des deutschen Volkes. Türmer Verlag, Lochham b. München 1963.
  • Das Recht auf Wahrheit.

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #133583775 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ "Graue Eminenz" der Neonazi-Szene ist tot. Die Presse (нім.). Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 9 листопада 2018.
  3. ↑ Zwei Jahre Haft für Altnazi - oesterreich.ORF.at. kaernten.orf.at (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 9 листопада 2018.
  4. ↑ 87-Jähriger zu 21 Monaten teilbedingt verurteilt - derStandard.at. DER STANDARD. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 9 листопада 2018.
  5. ↑ Schweiger, Herbert - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com (англ.). Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 9 листопада 2018.